Україна-Японія: новий крок до співпраці

14 січня для встановлення перших ділових контактів до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара завітала делегація з українського філіалу Всесвітньої федерації молодих лідерів та підприємців (JCI) й Українсько-Японського центру у Дніпрі. Сенатор JCI, президент із соціальних питань JCI Ukraine «Піка» Чуджо Хідето; заступник голови Ради з питань внутрішньо переміщених осіб при Дніпропетровській обласній військовій адміністрації, віцепрезидент із соціальних питаньJCI Ukraine Ілля Одинцов та керівниця Українсько-Японського центру, перекладачка Ірина Крутенко обговорили з ректором Сергієм Оковитим перспективні напрями співпраці у сфері освіти та культурного обміну.

Зазначимо, що поважний гість із Японії Чуджо Хідето – успішний бізнесмен, який із початком повномасштабного вторгнення залишив усі свої справи та приїхав до України як волонтер. Оселившись у дніпровському притулку для переселенців, із квітня 2022 року разом із місцевими партнерами-волонтерами він активно розпочав допомагати людям, постраждалим від війни. У липні 2022 року за підтримки друзів з Японії заснував Благодійний фонд «Usmishka Аssociation», який надає підтримку українським дітям, травмованим війною. За цей час відомий волонтер також створив у Дніпрі Українсько-Японську палату, яка вже провела три заходи з культурного обміну між дітьми з Токіо та Дніпропетровської області. Наразі Чуджо Хідето дуже зацікавлений у розвитку культурної взаємодії між регіонами України та Японії.

– Із початком війни дуже багато японців прагнули поїхати поволонтерити до України. Проте їхали вони переважно до Києва та Львова, а от на Сході, а саме у Дніпрі, моїх співвітчизників майже немає. А тут таке класне місто! Я з усієї сили хочу розказувати про Дніпро і якнайширше розвивати спільну міжнародну комунікацію. І саме культурологічний та освітній напрями у ній – найпростіші, які можна спробувати імплементувати зараз. Тому що нині – якраз класний таймінг для створення таких креативних ідей, які могли би затримати гостей із Японії безпосередньо у нас, аби вони не їхали далі в інші регіони, – підкреслив Чуджо Хідето, під фразою «у нас» розуміючи саме Дніпропетровщину.

Аби значно посилити двосторонню комунікацію, допоки безпекова ситуація не дозволяє широко залучати до дніпровського регіону японський бізнес та інвестиції, потрібно шукати інші напрями співробітництва. Одним із таких, окрім культурницького, може стати освітньо-науковий, академічний напрям. Головне, щоби прогресивні люди залишалися в Україні, аби після Перемоги за допомогою багатьох іноземних партнерів ми могли втілювати у нас кращі новітні ідеї – на такій думці при обговоренні зійшлися ректор ДНУ Сергій Оковитий та шановний Чуджо Хідето.

– Дійсно, в наш регіон іноземцям зараз їхати не дуже легко. Тому особлива подяка Вам, що приїхали. Ми дуже цінуємо увагу всіх іноземних громадян до України. Адже у часи тривалої повномасштабної війни будь-яка Ваша підтримка надзвичайно важлива, – звернувся до японського гостя ДНУ ректор. – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара як найбільший регіональний заклад вищої освіти міг би стати потужною базою для нашої міжнародної співпраці як зараз, так і після закінчення війни. Працюючи на випередження, нам вже сьогодні варто вибудувати міцні відносини, аби на момент Перемоги ми мали гідні напрацювання. Очікуємо, що після завершення війни до нашої країни приїдуть багато японців і на плідну взаємодію з ними, зокрема, спрямовуватиметься багато навчальних і наукових проєктів. Та для цього потрібно підготуватися, мати певну базу – над чим ми зараз і працюємо, – наголосив Сергій Оковитий. На думку Сергія Івановича, для першого знайомства та подальшого розвитку співробітництва можна використати англомовні програми академічної мобільності до Японії для наших студентів і аспірантів чи програми стажування для викладачів і науковців. Це сприятиме більшій обізнаності японців про рівень освіти і науки в Україні й, зокрема, у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара.

– Наші представники за академічною мобільністю часто їздять в Європу, а от через значне територіальне віддалення великої освітньо-наукової співпраці з Японією майже немає. Проте нам є чим пишатися. Бо, окрім розвиненого філологічного напряму, наш університет має потужну технічну спеціалізацію – з ракетно-космічних технологій, фізики, телекомунікацій, хімії та інших. Упевнений, що японські університети і навіть виробництва можуть бути зацікавлені у співпраці з нами, – сказав ректор.

Зустріч була ініційована та проведена за сприяння деканеси факультету економіки професорки Тетяни Гринько. Як наголосила Тетяна Валеріївна, науковці та викладачі факультету економіки дуже зацікавлені у залученні до співпраці та обміну досвідом успішних японських бізнесменів.

– Зважаючи на високий технологічний розвиток сучасної Японії, нашим здобувачам освіти було би неабияк цікаво послухати про цифрову економіку. Зокрема про те, як правильно розподіляти фінанси, використовувати диджиталізацію бізнесу та комерції. Відновлення економічної стабільності буде дуже важливим для України, тож хотілося б отримати актуальну інформацію від наших японських колег – провідних фахівців із цифрової економіки. Загалом ми з колективом хотіли б започаткувати Бізнес-школу на факультеті економіки із залученням закордонних партнерів, – уточнила Тетяна Валеріївна.

У важливій роботі встановлення ефективної українсько-японської комунікації пану Хідето як перекладачка допомагає дніпрянка Ірина Крутенко. Пані Ірина – випускниця Alma mater, яка вже має дуже багатий особистий досвід співпраці з Японією. Вона є представницею школи японської мови Tokyo Sakuragaoka Institute, випускницею й онлайн-викладачкою Токійської академії медіа, кіно і ТБ TOHO Gakuen. Ірина поглиблено знайомить із культурою країни висхідного Сонця – її літературою, кінематографом тощо. Також у межах діяльності Українсько-Японського центру пані Крутенко допомагає співвітчизникам комунікувати з японськими організаціями та відомими людьми, зокрема, із провінції Токіо.

Наразі сфери діяльності Українсько-Японського центру в Дніпрі розширюються. Додатково до роботи з популяризації японської культури, активно розробляється відкриття місцевого офіційного представництва Посольства Японії в Україні.

– У цьому значно допомогло б функціонування потужного українсько-японського центру саме на базі Дніпровського національного університету імені Олеся. Ваш університет, нам здається, найкращий заклад, який може бути в такому амбітному проєкті. Адже, як ми знаємо, у Вашому університеті викладається японська мова, тож студенти ДНУ як перекладачі могли би залучатися до організації культурних заходів – зустрічаючи японських гостей, яких запрошуватиме пан Чуджо Хідето, – розповів присутнім Ілля Одинцов. Держслужбовець окремо звернув увагу й на те, що у Києві вже довгий час успішно функціонує офіс Японського агентства міжнародного співробітництва «Джайка» (JICA). Натомість у Дніпрі подібного урядового партнера з Японії, що займається культурологічною діяльністю, досі немає.

– Тому для нашого регіону зараз – найкращий час, аби заручившись підтримкою Посольства Японії, також стати партнером агенції «Джайка». А серед інших очікуваних наших локальних ініціатив – проведення у березні 2025 року Всеукраїнського турніру із сумо у Дніпрі, – поділився планами пан Ілля.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету