Світла пам’ять Герою…

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара з глибокою скорботою повідомляє про загибель випускника історичного факультету Назара Олещука. 33-річний молодший сержант служив у 87-у окремому батальйоні забезпечення Збройних Сил України.

У бакалавраті Alma mater Назар навчався за спеціальністю «Історія», а в магістратурі – за спеціальністю «Архівознавство».

Студентське життя Назара відзначилося конференціями та науковими здобутками: Шевченківська весна, Одеські та Каразинські читання, І та ІІ місця у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт.

Після завершення навчання у 2015 році Назар вступив до аспірантури Інституту історії України НАН України.

До початку повномасштабного вторгнення Назар Олещук жив у Польщі, мав успішний бізнес. Але високе почуття самосвідомості та відповідальності змусило його 2023 року повернутися з-за кордону та стати до лав Захисників.

Герой поліг за волю та незалежність України 22 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Донецькому напрямку.

Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, друзям і побратимам загиблого воїна.

Завжди пам’ятатимемо…

Одногрупниця Назара – медійниця Альона Стрільчук:

– Назаре... Як не хочеться писати про тебе «був»...

Надзвичайно порядна, принципова, надійна людина. Він був із тих, на кого завжди можна було покластися – і в навчанні, і у житті.

1 вересня 2009-го. Ми з Назаром опинилися в одній групі на істфаці. Вже тоді він вирізнявся серед більшості студентів якоюсь зрілістю. Спокійний, відповідальний, розумний – він багато читав, дійсно цікавився історією та серйозно ставився до навчання. Здавалося, йому все вдається легко, на все він може знайти відповідь! Якщо сесія – то на «відмінно», якщо участь у наукових конкурсах – то перемога.

Минуло вже чимало років, а я досі с теплотою згадую поїздку на Одеські читання – наші веселі посиденьки студентів-істориків у потягу, наші прогулянки Одесою, наші виступи та дискусії на конференції та у буфеті ОНУ. Згадую гумор Назара, його професійні виступи, серйозні статті.

Він міг залишитися у Польщі і жити своє життя там, але обрав інший шлях. Клята війна, яка дійсно забирає найкращих...Світла пам'ять, Назаре, твоя ІІ-09-5.

Однокурсниця Назара – старша наукова співробітниця Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. Яворницького Олена Панова:

– Дякую за захист, Назаре. Ти б про це все одно ніколи не дізнався, але на першому курсі ти мені дуже подобався. Спи спокійно. Впевнена, що побратими за тебе помстяться, а ми, дівчата, тут трошки допоможемо їм донатами.

Доцент кафедри східноєвропейської історії Олег Бойко:

– Назар Олещук. Цей хлопець із першого курсу виглядав якось по-дорослому... Дуже принциповий і порядний, серйозний і розумний. Із першого курсу підійшов і запропонував працювати під моїм керівництвом над темою. Рівно 12 років тому в Острозі ми здобули перемогу на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт. Незабутня подорож... Тоді він був такий щасливий...

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету