ДНУ вшанував пам’ять Олеся Гончара

3 квітня університетська спільнота Дніпровського національного університету вшанувала 107-й день народження славетного випускника – відомого українського письменника та громадського діяча Олеся Терентійовича Гончара.

До бронзового погруддя на фасаді 2 корпусу ДНУ, де навчався майбутній Майстер Слова, у цей день традиційно прийшли ректор Сергій Оковитий, проректори, викладачі та студенти факультету української філології та мистецтвознавства.

Громада Гончарівського ніколи не забуває свого великого земляка, видатного Митця, чиє ім’я ось уже 17 років з честю носить Alma mater. Наша колективна університетська родина – від студента до ректора – щороку згадує сторінки життя талановитого випускника, пов’язані з університетом і факультетом. Згадуємо, пишаємося і вшануємо: передаємо вічні слова класика новим поколінням студентів на лекційних та практичних заняттях, зберігаємо і підтримуємо його іменну аудиторію з унікальними експонатами тощо.

– Є такі особливі місця, куди ми хочемо приходити, і не тому, що так потрібно, а тому, що це внутрішнє покликання нашої душі та серця. Ось таким місцем є і 2 корпус, куди після завершення війни Олесь Гончар прийшов на IV курс філологічного факультету. І вже наступного року він успішно закінчив навчання, отримавши диплом філолога з відзнакою. Протягом наступного року Олесь Терентійович працював у нашому університеті, після чого переїхав до Києва, – розповіла, відкриваючи зібрання, деканеса факультету української філології та мистецтвознавства професорка Ірина Попова.

Урочистості вшанування Олеся Гончара продовжилися хвилиною мовчання – у пам'ять про тих, хто загинув у нещадній російсько-українській війні. На превеликий жаль, серед тих, хто вже поклав своє життя за Україну, – 41 студент, випускник та співробітник Alma mater.

– Сьогодні, коли наша країна 11 років зі зброєю в руках бореться за свою Незалежність, ми особливо гостро відчуваємо силу слів Олеся Терентійовича. Один із героїв його роману «Собор» говорить: «На твоєму боці сила, на моєму – правда. Сила розвіється, а правда ніколи!»

Особисто мені дуже відгукуються ці слова. Я також від першого дня повномасштабного вторгнення впевнений, що народ не можна перемогти, особливо наш український народ, адже на нашому боці правда.

Нині весь світ захоплюється силою і мужністю українців, які встали на захист рідної землі.

Як ви знаєте, вчора наш університет відвідував Президент України Володимир Зеленський. Він зустрічався із амбасадорами проєкту соціального проєкту для ветеранів «Титани.UA».

Їхні історії вражають безмежною відвагою, воїнською самопожертвою, силою волі. Адже сьогодні ці люди допомагають знову повернутися до повноцінного життя десяткам побратимів.

А завершити свій виступ я хотів би цитатою Олеся Гончара, яку нині знає, напевне, кожен українець: «Росію погубить ненависть, яку вона розпалює в собі, – ненависть до України!»

Слава Україні! – сказав у своєму звертанні ректор Сергій Оковитий.

– Сергій Іванович щойно звернув нашу увагу на щоденниковий запис Олеся Терентійовича… Знаєте, вчора мені захотілося перечитати його записи у третьому томі після здобуття Україною незалежності. У 1995 році він пише: «Тривожно в Україні. Північний сусіда – це потенційна загроза. Нація беззахисна. У парламентах сидять горлодрали. Чому ви не думаєте про те, що націю треба захищати?» І ось ми бачимо, як сьогодні наша нація сама себе захищає… – підкреслила завідувачка кафедри української літератури доцентка Наталя Олійник, додавши:

Та для нас, його земляків, Гончарівські свята –це завжди торжество життя і сонця, бо Олесь Гончар був письменник, безперечно, сонячний…

Справді, теми, яких свого часу торкався письменник, є важливими й актуальними у ХХІ столітті. Саме тому його творчість така популярна й сьогодні. На відміну від сучасних авторів, які обирають для художнього зображення дещо вузькі факти і теми, Олесь Терентійович Гончар звертався до вічних проблем. Писав, так би мовити, на майбутнє, адже в його творах знаходимо мотиви чистої дружби й любові, описані багатою і яскравою мовою, пронизані справжньою любов’ю до Слова. Так само і його громадянська позиція – численні виступи і справи були реальними, а не «кабінетними». Загалом, Олесь Гончар став одним із перших, хто порушив питання патріотизму, розуміння історії народу, дбайливого ставлення до духовної культури.

Якраз про особливості художньої манери письменника з учасниками зустрічі натхненно говорила очільниця факультету Ірина Попова.

– Вся творчість Олеся Гончара – від поезії, новел, оповідань, повістей, невеликих романів – вона своєрідна, оригінальна, неповторна, новаторська. І це є особливою, знаковою сторінкою в історії нашої української культури та літератури. Творчість, яка відіграла особливу роль у розвитку сучасної української літератури. У центрі його творінь завжди була Людина – Людина з її великим внутрішнім світом, людина у зв'язках з іншими людьми та з усім навколишнім світом.

Його художні образи особливі, вони доволі асоціативні. Вони відображають найвищі морально-етичні орієнтири, які ніхто, мабуть, в історії української літератури не зумів повторити, – наголосила Ірина Степанівна.

Власне, усі присутні мали змогу ознайомитися зі стилем та тематичним наповненням Гончарівської творчості з вуст сучасних студентів-першокурсників. Майбутні філологи – Аліна Сукач, Ксенія Воронова, Тимофій Железняков, Анастасія Піщета (група УУ-24), Катерина Піддубцева і Анастасія Завражна (група УП-24) – зачитали вибрані уривки з прозових і поетичних творів письменника.

Також до 107-ї річниці від дня народження Олеся Терентійовича студенти факультету української філології та мистецтвознавства підготували літературні онлайн-читання під назвою «Олесь Гончар: правдоносець доби».

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету