Наука під час війни: як дослідження сну допомагає зрозуміти адаптацію до хронічного стресу

Деканеса біолого-екологічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара професорка Олена Севериновська під час закордонного наукового відрядження відвідала Лабораторію сну та пам’яті Donders при Медичному центрі Університету Радбауд (м. Неймеген, Нідерланди).

Інноваційні переносні системи ЕЕГ у нідерландській лабораторії Мартіна Дреслера дозволяють досліджувати сон у реальних життєвих умовах. Саме ці технології планується використовувати в подальших дослідженнях в Україні – країні, яка живе під звуки сирен.

Вивчення сну є складовою наукових досліджень на кафедрі біохімії та фізіології ДНУ, присвячених останнім часом фізіології адаптації до непередбачуваних загроз, зокрема нічних обстрілів і хронічного стресу. Серед ключових питань, над якими працює наша команда:

– Як змінюється реактивність нервової системи. Ми адаптуємося чи виснажуємось?

– Як спить людина під час війни і що допомагає заснути: медитація, звукові практики, дихальні техніки?

– Чи може усвідомлене сновидіння стати «внутрішнім простором безпеки», де людина повертає відчуття контролю?

– Як циркадні ритми змінюються в умовах війни, коли ніч асоціюється не з відпочинком, а з тривогою?

– Як тіло реагує на постійну небезпеку, навіть тоді, коли мозок ніби вже «звик»?

– Чи може інтуїція та тілесне передчуття стати адаптивним механізмом виживання?

Окрема увага приділяється темі лікувальних снів: чи можуть сни стати ресурсом самодопомоги для людей із посттравматичним стресовим розладом? Чи може нічне переживання сприяти денному зціленню?

У співпраці з командою Університету Радбауд розроблено концепцію польових досліджень із використанням мобільних нейротехнологій, які можна застосовувати навіть в умовах війни. Цей досвід став важливим кроком у поєднанні фундаментальної науки з реальним життям у стані тривалої небезпеки.

Біолого-екологічний факультет