До Дня українського козацтва

На історичному факультеті Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара в іменній аудиторії академіка Дмитра Яворницького відбулися перші студентсько-учнівські козацькі читання, присвячені Дню українського козацтва. Організатори прагнуть розбудовувати тріаду – вища школа, учительський загал і шкільництво.

У заході взяли участь заступник начальника управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради Віктор Горячев, декан історичного факультету, професор Сергій Світленко, головний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії археології та історії Придніпров’я, доктор історичних наук Іван Стороженко, науковці, викладачі, студенти історичного факультету, учні старших класів загальноосвітніх шкіл, представники громадських козацьких організацій.

Відкриваючи читання, Сергій Світленко пояснив головну мету започаткування заходу на історичному факультеті:

- Мета читань – відродження історичної пам’яті про козацький період української історії, з’ясування місця і ролі українського козацтва в українському державотворенні та міжнародних відносинах пізнього Середньовіччя та раннього модерного періоду. Наша зустріч важлива для творчих обмінів між науково-педагогічними та науковими працівниками вищої школи, вчителями історії, студентами та учнями, особливо в контексті профорієнтації випускників загальноосвітніх навчальних закладів і студентів історичного факультету ДНУ.

Сьогодні є конче необхідним підтримати ту традицію вивчення українського козацтва, яку в нашому університеті започаткував ще в 1918 році Дмитро Іванович Яворницький. Невипадково, що наша зустріч відбувається саме в аудиторії, яка носить ім’я академіка Всеукраїнської академії наук – справжнього народного академіка, „енциклопедиста козачого” Дмитра Яворницького. Хочу підкреслити, що традиція вивчення історії козацтва є однією з ґрунтовних, основоположних на нашому факультеті. Разом з аспірантами й студентами козацьку тематику досліджує Іван Сергійович Стороженко, головний науковий співробітник кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства. Він розробляє козацьку тему, розуміючи важливість її не тільки для відновлення історичної пам’яті народу, але й для утвердження української національної ідентичності, що є важливою проблемою для сучасного українського суспільства.

Козацтво зіграло особливу роль в українській історії. Недаремно, період кількох століть 15-18 століть називається в історії України козацьким періодом. Козацькі діячі відродили ідею князівської й козацької України. І в середині 17 століття відновили державність нашого народу в формі української козацької республіки Богдана Хмельницького. Неабияку роль козацтво відіграло у геополітичній ситуації тодішньої східної Європи. Воно стояло на сторожі християнських демократичних цінностей, віддзеркалювало жагу нашого народу до демократизму й політичної рівності. Саме на Придніпровських теренах започатковується й починає розвиватися вільно наймана праця.

Цей період української історії заслуговує на пильну увагу дослідників-науковців і тих, хто прагне стати професіоналами істориками – наших студентів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Важливим досвід козаччини є й з погляду на утвердження української культури, духовності. Отже, відродження в умовах початку 21 століття історичної пам’яті на прикладі ідеї козаччини, є вельми важливим для виховання в патріотичному дусі нашого студентства, нашої учнівської молоді.

В гостях у істориків сьогодні представники спеціалізованих шкіл Дніпропетровщини, які поглиблено вивчають гуманітарні науки, особливо історію. Учні ознайомляться з базою, з традиціями історичного факультету. І ми сподіваємося, що вони будуть у майбутньому вступати на історичний факультет. З іншого боку, студенти подивляться на викладачів історії, наших колишніх випускників, які прийшли з учнями. І, безумовно, зацікавляться роботою в загальноосвітніх навчальних закладах. Тобто, гадаю, що подібний захід є конкретним внеском у розбудову тріади – вища школа, учительський загал і наше шкільництво. Це, безумовно, буде сприяти поглибленню діалогу між вищою й середньою школою. Нам потрібно замислитися над тим, що тільки разом ми зможемо досягти головного – якості освіти в середній і вищій школі й формування справжніх професіоналів, які будуть поєднувати глибокі знання й високий патріотизм, любов до своєї рідної землі й високі людські моральні якості.

Після цікавої лекції Івана Стороженка про Жовтоводську битву з доповідями та повідомленнями виступили студенти та учні-старшокласники. Наприкінці зустрічі перед учасниками виступила з низкою українських народних пісень бандуристка, студентка факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Юлія Шпильова.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету