Майже протягом тижня у Дніпропетровському національному університеті проходила міжнародна наукова конференція «Німці України та Росії в конфліктах і компромісах ХІХ–ХХ століть», присвячена 40-річчю кафедри всесвітньої історії ДНУ, 10-річчю Інституту українсько-німецьких історичних досліджень ДНУ та 35-річчю збірника наукових робіт «Питання германської історії».
Форум було організовано за ініціативи Інституту українсько-німецьких історичних досліджень та Інституту культури та історії німців Північно-Східної Європи (Німеччина) за сприяння Дніпропетровської обласної адміністрації та Міністерства освіти і науки України. Для участі в роботі конференції були запрошені провідні науковці з Росії, Німеччини, Швеції, Канади, США і, звичайно, з багатьох міст України. Почесними гостями стали аташе з питань культури посольства Федеративної Республіки Німеччини Жан-П’єр Фрьолі та радник посольства Росії Володимир Тюрків. Захід викликав й великий інтерес у молоді – студентів-істориків та політологів.
За мету конференції ставилося вивчення проблем з історії німецького етносу на Дніпропетровщині в його взаємодії з сусідами, владою, різноманітними релігійними конгрегаціями. Головною ідеєю було узагальнення історичного досвіду пошуку компромісів як гідного засобу розв'язання будь-якого суспільного, політичного, етнічного або економічного конфлікту. Така тема не є випадковою, адже два століття тому українські землі стали другою батьківщиною для багатьох етнічних груп – вихідців із Центральної та Східної Європи. Облаштовуючись на них, всі вони – українці, росіяни, німці, меноніти, євреї, шведи, болгари – наполегливо працювали, перетворюючи колись відсталий регіон колишньої Російської імперії на квітучий сад. Тому не треба забувати про те співробітництво, діалог культур, який приніс відчутні результати.
Пленарне засідання відкрив проректор з наукової роботи Дніпропетровського національного університету, професор Микола Дронь. У своєму виступі він відзначив роль в організації конференції історичного факультету, на якому і функціонує „Інститут українсько-німецьких досліджень": «Цей науковий підрозділ, – підкреслив Микола Михайлович, – об'єднує педагогів, науковців, студентів, які цікавляться й вивчають історію колонізації та національних меншин України. Дослідження виконуються у різних історичних дискурсах, що сприяє поглибленому вивченню актуальних проблем всесвітньої історії, русистики, сучасної україністики. Інститут є осередком інтелектуального життя університету, трансфером наших наукових досягнень. Він гідно презентує традиції класичної освіти та наукової школи германістики ДНУ. Зміцнення міжнародних наукових зв'язків ми вважаємо шляхом у майбутнє, у європейський культурний, економічний та соціально-політичний простір. За останні роки здійснено ряд програм, що сприяють взаємодії університету зі світом. Досить плідною є співпраця з Німеччиною, Голландією, Польщею, Росією... Співробітництво, обмін досвідом – надійний спосіб досягнення гідних результатів у наукових дослідженнях.
Пошук компромісів є вічною проблемою людства, – продовжив М.Дронь. – У сучасному багатополярному світі компромісність та діалог, розуміння їх необхідності є єдиним шляхом до миру та процвітання, гідним сучасної людини та сучасної держави, побудованої на засадах громадянського суспільства.
За часів тоталітаризму німецьке населення Радянського Союзу зазнало репресій. У 1991 році уряд незалежної України прийняв закон про його реабілітацію. Але ми, науковці, як ніхто, розуміємо, що для повної реабілітації недостатньо прийняти закон. Дійсна реабілітація – це визнання ролі німецької культури, значення німецького етносу як фактора розвитку українських земель, Саме тому сьогодні у Палаці студентів ДНУ, колишньому Потьомкінському палацу, який, до речі, був сучасником багатьох історичних подій, зібралися науковці з Росії, України, Німеччини, Швеції, США, Канади».
В перерві між засіданнями ми спілкувалися з директором Інституту українсько-німецьких історичних досліджень, завідувачкою кафедри всесвітньої історії ДНУ, професором Світланою Бобильовою:
– Німецький народ живе разом з нами протягом двох сторіч, – зауважила С.Й.Бобильова. – Він вважає нашу землю своєю малою батьківщиною. Продовж тривалого часу історія німецького народу була під забороною. Зараз настав час говорити правду не тільки про українську історію, а й про історію інших народів, що жили на Україні, зокрема й про німецький етнос. Оскільки ще з часів Катерини ІІ тут були великі поселення німецького менонітського населення, то в умовах незалежної України, з огляду на підвищений інтерес до проблем етнополітики, з’явилася можливість вивчення проблем міжнаціональних відносин конфліктів і компромісів. В університеті був створений наш інститут, який займається цією проблемою. Нам вже 10 років, і сьогоднішня конференція підсумовує зроблене та намічає подальші перспективи.
– А як сучасна Німеччина ставиться до таких досліджень?
– Для Німеччини ця тема теж дуже актуальна, тим більше що вона була змушена прийняти велику кількість наших переселенців, які виїхали з території колишнього СРСР. У нас тісні наукові контакти з німецькими колегами. З 1998 року нам допомагає посольство Німеччини, яке профінансувало чотириразові історико-етнографічні експедиції по колишніх німецьких колоніях. Всього було обстежено близько 100 з них, частина результатів цієї роботи оброблена й видана у вигляді монографії з історії 20 менонітських колоній «Живи и помни». Крім того, ці експедиції дали змогу поповнити музейні фонди, зібрати цікаві матеріали, які можна ввести в науковий обіг, використовувати у навчальному процесі. Обробка матеріалів продовжується. Наш інститут займається також питаннями перебування шведів в Україні, взаємовідносин шведів і німців, шведів і українців, шведів і росіян. Вже з’явилися дослідження з історії єврейського населення. В перспективі ми плануємо вивчати також і етнічні проблеми польських переселенців.
Сьогодні був підписаний черговій договір про співпрацю з німецькою стороною на п’ятирічний термін, який передбачає розробку спільних проектів, зокрема створення енциклопедії «Німці України». Нещодавно, разом з Академією наук російських німців та Інститутом культури та історії німців Північно-Східної Європи (м. Люнебург, Німеччина), співробітники нашого Інституту закінчили роботу з видання тритомної енциклопедії «Немцы России». Я, як заступник головного редактора цього видання й куратор в Україні, здійснювала координацію роботи 59 українських авторів – учасників проекту.
Детальніше про спільний проект ми попросили розповісти завідувача Геттінгенським відділенням Інституту культури та історії німців Північно-Східної Європи доктора Альфреда Айсфельда:
– Договір про співпрацю з Інститутом українсько-німецьких історичних досліджень передбачає не тільки подальше проведення наукових досліджень і видання спільних публікацій, але й дуже широкий спектр обміну студентами, стажерами, літературою. Такий обмін буде на користь як розвитку історичної науки взагалі, так і конкретно студентам історичного факультету ДНУ.
У минулі роки Інститут проводив дуже цікаві історико-етнографічні дослідження, за результатами яких стало можливим якоюсь мірою відновити втрачену історію цілого ряду населених пунктів Дніпропетровщини. Тобто завдяки ним відновлюється вітчизняна історія. Записуючи розповіді старожилів, що мешкали в селах з німцями до війни, краще розумієш, якого роду були взаємовпливи українців і німців та чим вони відрізнялися. Розуміння процесів співіснування різних культур, різних менталітетів, на мою думку, важливо і для сучасної України та Росії. Чим більше ми будемо розуміти, як люди могли в минулому нормально, мирно жити й працювати разом, тим більше користі можна отримати від цього і для сучасності. Це допоможе зняти напругу, яка в суспільстві ще де-не-де виникає.
Професор Нью-Йоркського університету Джон Стейплз, вперше він приїхав до Дніпропетровська в 1996 році, багато працював в архівах. Він вважає Інститут українсько-німецьких історичних досліджень ДНУ головним місцем в СНД, де концентруються дослідження з історії німців-менонітів, де можна глибоко вивчати їх історію.
У рамках конференції відбувся «круглий стіл» «Соціокультурні проблеми України та підготовка Дніпропетровська до чемпіонату Європи з футболу 2012 року». У його роботі взяли участь представники Міністерства освіти та науки України, посольств Німеччини й Росії в Україні, обласної та міської влади, бізнес-структур, науковців – політологів, економістів, культурологів, які розглянули питання пошуку інвестицій в економіку міста, координації зусиль бізнесу, науки й влади щодо підготовки та проведення знаменної події.
В програмі роботи конференції були також презентації виставок архівно-музейних матеріалів, наукових праць співробітників кафедри всесвітньої історії та Інституту українсько-німецьких досліджень, творів народних майстрів – етнічних німців регіону, екскурсії по пам’ятних місцях Дніпропетровська.
За матеріалами конференції передбачається видання наукових збірників, які будуть розповсюджені в Україні, Росії, Німеччині, Канаді та США. Оргкомітет висловив подяку всім установам, які надали допомогу та підтримку в проведенні заходу, особливо – Національній акумуляторній корпорації „ISTA”.
Міжнародний форум став ще одним стимулом розвитку наукової співпраці між Україною, Росією, Німеччиною, іншими європейськими сусідами й науковцями Канади та США. Адже, працюючи разом у будь-якій сфері ми не лише краще розуміємо один одного, але й сприяємо поліпшенню політичного клімату в світі.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
