24-25 квітня близько двохсот молодих науковців з України, Росії, Польщі, США та інших країн працюватимуть у Дніпропетровську в рамках Форуму «Україні ХХІ сторіччя – інтелект і творчість молоді».
Від нашої держави до участі у заході долучилися студенти, аспіранти та молоді вчені, нагороджені премією НАНУ, які мають стипендії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших державних установ, такі, що отримали державні або зарубіжні гранти, переможці Всеукраїнських і регіональних конкурсів і виставок наукових проектів. Організаторами Форуму виступили Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Дніпропетровська обласна рада, Євразійський національний університет імені Л.М. Гумільова, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара.
Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник надіслав до Дніпропетровська вітання, у якому, зокрема, йшлося: «Сердечно вітаючи зарубіжних гостей, хочеться водночас, щоб знайомство з ними, їх науковими доробками допомогло українським учасникам ще раз звірити власні кроки з магістральними шляхами розвитку світової науки, співвіднести зроблене сьогодні зі світовим рівнем та вимогами. Саме рівняючись на такий високий рівень, і можна досягти бажаного кінцевого результату. Проведення Міжнародного форуму молодих науковців в Україні засвідчує, що Україна залишається одним із світових наукових центрів і готова поставити передову науку на службу інноваційному розвитку заради благополуччя та процвітання наших співвітчизників».
Молоді учасники Форуму працювали у шести секціях, а саме «Соціально-гуманітарні науки», «Розвиток людського потенціалу та формування громадянського суспільства», «Економічні науки», «Природничі науки та охорона навколишнього середовища», «Математичні науки та нові комп’ютерні технології», «Новітні технології, речовини та матеріали».
Студент Херсонського національного технічного університету, кафедри інформаційно-вимірювальних технологій електроніки й інженерії Олександр Мєшков уже три роки займається математичним моделюванням: «Ми займаємося діагностикою людини за зміною її голосу. Тобто ми створили електричні аналоги і комп’ютерну модель голосового апарату людини, – означив сферу своїх наукових інтересів Олександр. – Такі форуми цікаві, бо тут зустрічаємо своїх однодумців, партнерів, колег з інших міст, ділимося ідеями, інтересами, хочемо і на інших подивитися, і себе показати. Я вперше беру участь у подібному форумі, мені тут подобається».
Доповідь Ахрора Холмурзаєва з Узбекистану була присвячена взаємозв’язкам України та Узбекистану. Він вважає, що Узбекистан може постачати в Україну нафту і газ. «Я люблю українські цукерки, і хотів би бачити в Узбекистані українські кондитерські фабрики, наприклад, «Рошен» чи «Конті». У вас також добре розвинена фармацевтика. У цій галузі також можна співпрацювати», – поділився власними міркуваннями щодо співпраці між двома країнами Ахрор.
Старший викладач кафедри радіофізики і радіоелектроніки Таврійського національного університету Дмитро Полєтаєв розповів, з якими розробками прибув на молодіжний Форум: «Дуже важливо вимірювати вологість сипучих речовин, проте в Україні не зареєстровано жодного такого прибору. Україна має великі збитки при торгівлі зерном, тому що ніхто не може точно виміряти вологість зерна. Сфера моїх наукових інтересів – створення приладів, які дозволяють вимірювати вологість як сипучих матеріалів, так і малорозмірних біооб’єктів, наприклад, пилку, зерна будь-яких круп, клітин і біологічних рідин (мазки крові). Також ми використовуємо метод мікрохвильової мікроскопії, який дозволяє робити діагностику діелектричних об’єктів неруйнівним методом. До того ж я очолюю студентське конструкторське бюро у Таврійському університеті. Наше завдання – створювати енергозберігаючі прилади з альтернативних джерел енергії. Ми отримали вже три патенти на такі прилади. Це таймерний вимикач, система управління споживачем електроенергії та освітлювальні пристрої. Приїхав до Дніпропетровська, щоб відкрити нові горизонти, хочеться познайомитися з творчою молоддю, обмінятися досвідом – нам усім потрібно більше спілкуватися.
Юлія Гаркавенко, студентка факультету систем і засобів масової комунікації ДНУ, переможниця Всеукраїнської студентської олімпіади з реклами та зв’язків з громадськістю представляла на Форумі тему «Роль зв’язків з громадськістю у становленні громадянського суспільства в Україні»: «Розумію, наскільки важлива й актуальна ця проблема сьогодні, – говорить Юля. – І хотілося б, щоб роль зв’язків з громадськістю як зв’язків між різними негромадськими організаціями була налагоджена, і ми могли консолідуватися і розвивати наше суспільство в Україні. На форум я прийшла для того, щоб поділитися своїми думками з колегами, мені важлива їх думка, адже міждисциплінарний дискурс завжди цікавий. Цікаво, який соціологи та політологи можуть зробити внесок у розвиток піару в громадянському суспільстві, тому що це, передусім, їхня тема. Очікую певного творчого поштовху від Форуму і трохи адреналіну від хвилювання перед виступом».
Річард Понтеш з Анголи розповідав про розвиток системи освіти своєї країни. «Хочу, щоб не лише студенти з Анголи приїжджали на навчання до України, а й українська молодь навчалася в Анголі. Після закінчення навчання хотів би створити свою компанію з менеджменту в Анголі, а, можливо, і в Україні».
До молодих колег з вітальним словом звернувся голова Придніпровського наукового центру НАН України, академік Анатолій Булат, зі змістовними доповідями виступали також відомі науковці, професори: Олександр Петренко «Розвиток високих технологій – запорука економічної незалежності України», Валентин Іваненко «Гуманітарні науки в системі формування студентської особистості», Георгій Дзяк «Актуальні проблеми медичної науки сьогодення», Віктор Варгалюк «Природничий потенціал вищої школи як інструмент фундаментальної підготовки молодих фахівців».
Ректор ДНУ, професор Микола Поляков наголосив на тому, що Форум має міжнародний статус: «Тільки спільними зусиллями міжнародного співтовариства можна дати гідну відсіч тим непростим викликам, які постали нині перед глобалізованим світом. Особливі надії сьогоднішня цивілізація покладає на молоде покоління, найменш уражене численними догмами, комплексами та стереотипами минулого. А саме незаангажоване мислення дає можливість сформулювати інноваційні ідеї, розробити якісно нові моделі розвитку людства, досягти справжніх відкриттів у різних галузях наукових знань і виробництва. На сьогоднішньому Форумі зібралися найкращі представники нової генерації освітян і науковців, які своїми розробками, дослідженнями будуть багато в чому визначати інтелектуальний поступ людства в наступні десятиліття.
Сьогодні освіта і наука стали дійсно планетарними явищами. Життя підтвердило важливість вчення академіка Володимира Івановича Вернадського про ноосферу, під якою академік розумів сферу Розуму як духовний пласт наукового знання, що являє собою своєрідну надбудову над біосферою. Можна констатувати, що концепція ноосфери В. І. Вернадського витримала випробування часом. Разом із тим життя поставило перед науковцями ряд непростих питань щодо структури ноосфери, її елементної бази, точки і напрямку розвитку, місця і ролі у глобальному еволюційному поступі. Вже сьогодні безсумнівно одне – сутністю такої парадигми для розвитку нашої країни має стати системна розробка цивілізаційного руху на випередження. Запорукою цього має стати повне розкриття творчого потенціалу суспільства», – підкреслив Микола Вікторович.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
