Завершилася І українсько-польська археологічна експедиція Дніпропетровського національного і Вроцлавського університетів.
Кодацька фортеця, рештки якої 10 днів досліджували українські та польські археологи, була побудована у 1635 році за рішенням сейму Речі Посполитої для ізолювання виходів військ Запорізької Січі до Чорного моря та перешкоджання втечі селян на Січ. Зводили укріплення за проектом французького інженера Гійома де Боплана за останнім словом фортифікаційного мистецтва тих часів, і вони вважалися неприступними. Проте за довгу історію фортеця зазнала кілька козацьких набігів і руйнувань. Перші дослідження Кодацької фортеці більше ста років тому розпочав академік Дмитро Яворницький, саме за його ініціативи на місці бастіону в 1910 році було встановлено пам’ятник на честь взяття фортеці військами Богдана Хмельницького.
Не зважаючи на суперечливість сторінок українсько-польської історії, пов’язаних з Кодацькою фортецею, сучасні науковці саме її обрали для проведення спільних археологічних досліджень, до яких долучилися студенти і професори Вроцлавського університету і Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Археологічні розкопки велися у двох напрямках: досліджувався південний бастіон фортеці та площа посаду, де жили цивільні мешканці.
«В результаті проведених робіт було встановлено, що конструкція бастіону мала казематний характер, – говорить керівник польської археологічної групи, доктор історичних наук, професор Вроцлавського університету Павел Кончевський. – Тобто по всій довжині фортеці проходив укріплений деревом коридор з відділеннями для збереження боєприпасів. Ми маємо можливість побачити особливості конструювання цієї фортеці та знайти свідоцтва тієї епохи. Дуже цікаво було подивитися, як себе поводять в землі металеві рештки. Ми виявили, що після 400 років від потрапляння у землю, вони виглядають як нові. Це зумовлено добрим чорноземом та глиною, які зберегли це все.
І звичайно, нам було цікаво побачити методику проведення розкопок українськими колегами (позаяк вона схожа із польською), адже обмін науковим досвідом завжди є корисним. Ми сподіваємося, що в майбутньому зможемо прийняти українських колег у себе. У нас багато розкопок проводяться у центрах міст, де досліджується Середньовіччя».
Цілу серію цікавих знахідок, пов’язаних з побутом колишніх мешканців Старих Кайдаків, дав розкоп на площі посаду. Археологами в ході розкопок було знайдено залишки глинобитної хати з глиняною долівкою, піч і кілька господарських ям та сховищ, в яких знайшли польські, прусські та російські монети та жіночі прикраси: каблучки, рештки сережок, намиста, гайтанів з хрестами тощо. Велику кількість знахідок становить посуд: рештки горщиків, мисок, глеків та макітер.
Керівник міжнародної експедиції, доктор історичних наук, професор ДНУ ім. О.Гончара Ірина Ковальова також задоволена результатами експедиції: «За тиждень роботи ми знайшли колосально багато старовинних предметів! Знахідки датуються від XVII до початку XX ст. Наприклад, це типовий глечик, млечник, як говорять наші польські колеги. Але нашу увагу привернуло те, як він виконаний – у нього дуже гарні пропорції, оздоблення візерунком. Ця пломба від пляшки з написом «Буда» дозволяє припустити, що вона походила із західних районів – району нинішньої Білорусі, а можливо, й далі. Також знайшли багато жіночих прикрас, – Ірина Федорівна обережно бере одну із знахідок. – Дивіться: це тоненька обручка з тендітного пальчика небагатої дівчини, простий метал, але прикрашений візерунком. А ця торговельна пломба французького походження, ми знаємо, що Франція сюди надсилала тканини. Пломба дозволяє припустити, що, вірогідніше за все, це був ритий оксамит, популярний в ті часи, адже сукно виробляла Британія. Знайдено ядро, велику кількість куль, як стріляних, так і щойно вилитих. Що цікаво – вони дрібні, не такі, як ми знаходимо на Богородицькій фортеці, адже тоді ще не було фузеїв (фузеї стріляли великими кулями), які з’являться лише у петровський час. Потрібно продовжувати роботи, адже те, що ми знайшли тут за кілька днів, виявилося справжнім багатством,» – переконує професор Ковальова.
Ректор ДНУ ім. О.Гончара Микола Поляков зазначив, що експедиція, яка була організована за підтримки Дніпропетровською обласної ради і особисто її очільника Євгена Удода, стала черговим важливим кроком у розвитку співробітництва між науковцями та вищими навчальними закладами Дніпропетровщини та Польщі. «Результати роботи мають велике значення для дослідження нашої спільної історії. І ми переконані, що спільна археологічна експедиція дала нашій молоді, сьогоднішнім студентам і майбутнім науковцям, безцінний досвід спілкування, вони назавжди збережуть яскраві враження і дружні стосунки», – переконаний Микола Вікторович.
Голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод вручив археологам сертифікати учасників експедиції, а польським гостям ще й подарунки на згадку про перебування на Дніпропетровщині. «Завдяки діяльності таких експедицій ми наближуємося до нашої стратегічної мети – відроджуємо культурні цінності, повертаємося до нашого коріння. І завдяки цьому Дніпропетровську область знають як регіон з багатою історією, самобутньою культурою, глибокими традиціями, – зазначив Євген Удод. – Впевнений, що найближчим часом Кодацька фортеця стане пунктом тяжіння і для науковців, і для туристів. Тому Днепропетровщина не говорить своїм польським друзям та колегам «Прощавайте!», ми кажемо їм «До побачення!», – наголосив Євген Удод.
Зазначимо: все що, було знайдено археологами залишиться в Дніпропетровську. За результатами експедиції буде видано каталог знайдених експонатів з їх детальним описом для подальших досліджень.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
