Відкриття гранітної стели біля головного корпусу Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара стало продовженням ювілейних урочистостей до 95-річчя університету.
На місці вагомого граніту через п’ять років, тобто до 100-ліття ДНУ, є задум встановити Пам’ятний знак як символ, навколо якого у майбутньому консолідуватимуться колективи викладачів, співробітників, студентів. Пам’ятний знак буде споруджено за підсумками публічного відбору проектів на конкурсній основі та на добровільні кошти працівників і студентів. «Символічно спрямовуючи погляд у майбутнє, ми дбайливо ставимося до минулого, - урочисто звернувся до учасників та гостей церемонії відкриття стели ректор ДНУ Микола Поляков. – Оберігаємо наші надбання і святині, які у нас є. Це різноманітні наукові школи, всесвітньо відомі особистості, наукова бібліотека, яка щороку збагачується не лише вітчизняними виданнями, а й світовими; Палац студентів, у якому духовно формується майбутня еліта держави. Завдання нинішнього колективу не лише зберегти, а й примножити всі цінності. Плекати нових Героїв України, формувати особистості, які б перевершили попередників. З надією на щасливе майбутнє, з вірою в наш прекрасний багатотисячний колектив студентів, викладачів, співробітників відкриваємо сьогодні цю стелу», - наголосив ректор.
Почесне право відкрити стелу було надано проректору з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді ДНУ, професору Валентину Васильовичу Іваненку та декану факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ Ірині Степанівні Поповій.
«Ця гранітна стела має увічнити в історичній пам’яті нашого покоління монументальність зробленого в ДНУ, - вважає декан історичного факультету, доктор історичних наук, професор Сергій Іванович Світленко. - У Пам’ятному знакові, який з’явиться на честь 100-річчя нашого університету, назавжди закарбується сумлінна праця кількох університетських поколінь, зусиллями яких на берегах Дніпра постало друге після Києва університетське містечко, а головне - дух справжнього професіоналізму, патріотизму, честі й порядності. Хай цей монументальний символ надихає наших професорів і асистентів на нові трудові звершення, а наших студентів - на здобуття глибоких знань задля зміцнення нашої держави Україна»!
Студент другого курсу факультету суспільних наук та міжнародних відносин Євген Устименко звернувся до своїх ровесників з таким побажанням: «Бережіть нашу культуру, бережіть добру пам'ять про студентські роки, бережіть ті знання, які здобудете в університеті, бережіть наше рідне місто і нашу Україну: її культуру, мистецтво, її традиції, бо як писав Кобзар: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Я вірю, що всі, хто тут присутній, - молоді й розумні, - будете гідними називати себе майбутнім України, будете тією рушійною силою, яка допоможе розбудувати Україну», - наголосив Євген.
Директор наукової бібліотеки, ветеран університету, Заслужений працівник культури Світлана Василівна Кубишкіна зазначила: «У світовій історії 95 років – це зовсім мало. Наш університет всього за майже століття перетворився з провінційного на класичний національний університет. Це сталося завдяки натхненній праці багатьох поколінь викладачів, науковців, співробітників та керівництва університету. Університет – це не лише навчання, але й дороговказ у життя. Бажаю усім студентам підкорювати нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів і своїми досягненнями прославити рідний університет».
Кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Валентина Леонідівна Галацька нагадала про вічне: «У щоденниках Олеся Гончара прочитала таку фразу: «Життя – це завжди велике прощання». Сьогоднішня подія, яка увіковічнює і наше перебування у цій миті життя і миті всесвіту, цілком символічна. Скільки б не змінювалося соціально-економічних формацій, скільки б не відбувалося подій – завжди стояв храм науки: і в застійні роки, і в часи незалежності, і в часи війни. Завжди ніс інтелектуальні і духовні ідеали. У ювілейні для нашого університету дні хочеться побажати, щоб кожен з нас відчував себе часточкою колективу однодумців і був гордий з того, що він робить щось для духовного вдосконалення нації і для здійснення своєї мрії».
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
