У столиці Китаю нещодавно завершився 64-й Міжнародний астронавтичний конгрес (64th IAC, International Astronautical Congress). Цього року у ньому участь взяли понад 3000 представників з 60 країн світу – КНР, США, Росії, України, Німеччини, Франції, Японії, Великої Британії, Індії та інших країн. Серед них – і молоді науковці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.
Традиційно форум є одним із наймасштабніших світових заходів у космічній галузі, що збирає провідних фахівців з питань дослідження і освоєння космосу, надає можливість представити новітні ідеї і перспективні розробки, а також закласти основи співробітництва у космічній сфері.
Впродовж п’яти днів роботи астронавтичного конгресу працювали 27 секцій. Безпосередньо у секції «C2: Симпозіум «Матеріали та конструкції»: Просторові структури I – розробка та верифікація (Космічні апарати і компоненти)» з доповіддю «Нові можливості створення ефективних композиційних розміростабільних стільникових конструкцій космічного призначення» виступили доктор технічних наук В.І. Сливинський та аспірант третього року фізико-технічного факультету ДНУ Максим Харченко. Також на симпозіумах конгресу свої наукові пошуки представили й інші фахівці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара: Юліан Процан, Сергій Бондаренко, Віталій Ємець, Григорій Мінтєєв, В’ячеслав Дюков, Олег Костріцин та Микола Масляний. Тези усіх статей науковців Дніпропетровського університету згодом будуть опубліковані у збірнику матеріалів конференцій.
Як розповідає учасник конгресу аспірант Максим Харченко, його доповідь – це спільна робота авторів з Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара, Національного аерокосмічного університету «ХАІ» ім. М.Є. Жуковського, КБ «Південне» ім. МК. Янгеля» та ПАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування». «Нині у міжнародних космічних програмах все частіше реалізуються програми із запуску в космос нових систем супутникового зв'язку та систем зондування, – говорить Максим. – При цьому безперервно зростає як швидкість передачі інформації, так і точність місцезнаходження земних та навколоземних об'єктів, які обслуговуються космічними об'єктами. А специфічною особливістю конструкцій, які нині експлуатуються в умовах відкритого космосу, є необхідність виконання досить жорстких за міцністю, технологічних, експлуатаційних та терморозміростабільних характеристик. Відтак, у нашій роботі ми як раз й оцінювали точність існуючих наближених аналітичних залежностей для приведених фізико-механічних характеристик стільникового заповнювача, виготовленого з ізотропного матеріалу, досліджували вплив схеми армування вуглепластикового стільникового заповнювача на його фізико-механічні характеристики в програмному комплексі методу скінченних елементів (FEM), що імітують натурні випробування, та запропонували деякі рекомендації щодо проектування стільникових конструкцій космічного призначення на ранніх стадіях розробки».
За словами Максима, наукове дослідження університетських фахівців викликало чималий інтерес у іноземних колег. Задоволений він і самим заходом. «Мені дуже сподобалася потужна організація форуму. Були дуже продумані й цікаві наукова та розважальна програми. Адже конгрес поєднав у собі не тільки виступи доповідачів, вільне спілкування та спільні роботи молодих фахівців, але й численні виставки, екскурсії на підприємства авіаційно-космічної галузі, видовищні культурно-розважальні заходи та знайомства з китайською культурою і побутом», – ділиться враженнями Максим.
У свою чергу, наприкінці роботи конгресу дніпропетровські учасники подарували на добру згадку координатору своєї секції професору Паоло Гасбаррі з Римського університету «La Sapienza» (Італія) книгу I.М. Ігдалова, Л.Д. Кучми, М.В. Полякова та Ю.Д. Шептуна «Динамічне проектування ракет», видану англійською мовою.
Зазначимо, що аспірант Максим Харченко на сьогодні є дворазовим володарем іменної стипендії благодійного Фонду підтримки обдарованої молоді Леоніда Кучми «Україна». І, як відзначає сам хлопець, участь у 64-му Міжнародному астронавтичному конгресі стала для нього одним із додаткових етапів виконання індивідуального аспірантського плану.
Подібна участь студентів ДНУ імені О. Гончара у престижному світовому астронавтичному конгресі засвідчує високу якість освіти та конкурентноспроможність ідей та розробок науковців університету і загалом великий потенціал майбутніх технічних кадрів України.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
