У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара пройшов круглий стіл, присвячений 70-річчю визволення Дніпропетровська від фашистсько-німецьких загарбників.
Зі вступним словом звернувся до студентів історичного факультету та ветеранів війни, які багато років були співробітниками університету, доцент кафедри історії України ДНУ Ігор Антонович Шахрайчук. Він акцентував увагу на внескові нашого народу у здобуття перемоги у Великій вітчизняній війні, на жертвах українського народу, що склали, за підрахунками істориків, 7-8 мільйонів загиблих.
Після хвилини мовчання виступив голова ради ветеранів ДНУ Валентин Олександрович Балакін. «Віроломний напад на Радянський Союз Німеччина здійснила разом зі своїми союзниками: Угорщиною, Румунією, Болгарією, Італією, - розпочав Валентин Олександрович. - З тяжкими боями червона армія відступила до Москви, де нанесла загарбникам першу велику поразку з початку Другої світової війни. Наступні битви під Сталінградом і Курськом були основою наступного визволення України, найбільш запеклим боєм якого була битва за Дніпро. Після звільнення Дніпропетровська ще більше року продовжувалося звільнення України. Дозволю собі назвати цифри: 2072 українця стали Героями Радянського Союзу, 32 – двічі Герої, Іван Кожедуб – тричі Герой Радянського Союзу. Молодим людям потрібно пам’ятати про цю війну. Пам’ятайте про те, що територія України була під фашистською навалою. Пишайтеся Великою Перемогою».
І.А. Шахрайчук продовжив захід повідомленням про дії партизанів у німецькому тилу. Слово надали підпільниці Катерині Тимофіївні Колесник: «Коли почалась війна, мені виповнилося одинадцять років. Потрапила до Німеччини, коли мені було трохи більше тринадцяти років. Працювала зварювальницею. Ми усіляко саботували німецьку промисловість. У Німеччину погнали за те, що була зв’язковою партизанського загону в Лозовій. Не зраджуйте ні віри, ні Батьківщини. Бережіть життя, молодість! – звернулася до студентів Катерина Тимофіївна».
Після К.Т. Колесник виступив учасник бойових дій, професор ДНУ Юрій Андрійович Карцев. «У лютому 1942 року мене призначили зв’язковим в зенітний полк, розквартирований у Сталінграді, - згадує Юрій Андрійович. - Особливо запам’ятався день 23 серпня 1942 року. У цей день німці здійснили 2000 бойових вилетів на місто. Отримав контузію. У серпні 1943 року - знову в армії. Служив у танково-технічних військах у першому Прибалтійському, другому Білоруському, другому Далекосхідному фронтах. Після війни вступив на історичний факультет Дніпропетровського університету, який закінчив у 1950 році. Рівно 60 років пропрацював викладачем. «Вийшов у відставку» у 2012 році».
Заключні слова ветеранів – учасників заходу: «Миру, радості, щастя. Не забувайте, що ми завоювали вам мир з надією на те, що ви не пізнаєте лихоліття війни!».
В’ячеслав Шеремет,
студент історичного факультету ДНУ ім. О.Гончара
