У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася дискусія «Латвія – Україна в Європі» за участі почесних гостей – Президента Латвії (1993-1999рр.) Гунтиса Улманиса та Президента України (1994-2005рр.) Леоніда Кучми. Захід пройшов у рамках Днів Латвії у Дніпропетровську, приурочених 95-ій річниці проголошення Латвійської Республіки.
Інтерес до дискусії «Латвія – Україна в Європі» зі сторони вчених і практиків обумовлений тим, що євроінтеграційна проблематика особливо актуальна у зв’язку з проведенням Вільнюського саміту, на якому передбачається підписання договору про асоціацію України в Євросоюз. Курс на євроінтеграцію вимагає підтримки, розвитку і найактивнішого використання потенціалу вищої школи, від якості освіти молоді залежить, яким буде майбутнє України. Обидва керівники держав, які стояли біля витоків розбудови дружніх взаємин між країнами, проаналізували досвід, здобутий під час Європейської інтеграції, та його вплив на суспільства Латвії й України. Свою точку зору в дискусії, окрім екс-президентів України та Латвії, висловили голова правління та виконавчий директор ТОВ «Lattelecom» Юріс Гулбіс, ректор ДНУ ім. О. Гончара Микола Поляков. Учасники спробували дати відповіді на запитання: з якими труднощами зіткнулися громадяни наших країн на цьому шляху, як вони ставляться до ЄС та втілення його політики? Друга частина дискусії була присвячена міждержавному співробітництву в цифровому столітті, розвитку інформаційних технологій та їх ролі в теперішньому і майбутньому.
Гунтис Улманіс відзначив, що Україна і Латвія є близькими за характером країнами, але в 45- ти мільйонній Україні набагато важче зібрати усі сили в один вектор, ніж у Латвії, населення якої нараховує 2,5 мільйони. «Я скептик стосовно питання багатовекторності політики. Вважаю, що це марне витрачання часу. Що ж ми виграли, вступивши десять років тому в Євросоюз? Це, найперше, система безпеки, економіка, вільний ринок, бізнес-зв’язки, можливість отримати освіту найвищої проби у будь-якій країні Європи. Але є й недоліки, а саме, спільне законодавство у всіх країнах ЄС, у зв’язку з чим можна втратити деякі національні підприємства й галузі, а також посилення влади недержавних установ. Вважаю, що вступивши в Євросоюз, ми вибрали правильний шлях і правильну мету, забезпечивши при цьому добросусідські стосунки з усіма країнами європейської спільноти».
«Безумовно, довготривала перспектива України – членство в Євросоюзі, в який ми повинні йти свідомо і зі сталою політичною системою, - переконаний Леонід Кучма. - Нам потрібно зробити Європу в Україні, з тими стандартами і рівнем життя, що є в ЄС, а не чекати, що жити стане краще, коли вступимо до нього. Потрібно заохочувати людей вкладати кошти в економіку, а не виводити їх в офшори. Потрібно вчитися у тих, хто вже пройшов цей шлях. Але зауважу, що у Латвії не було сумнівів, куди рухатися, а Україна, прагнучи в Євросоюз, не повинна втратити стратегічного партнера - Росію».
Учасник дискусії ректор ДНУ, професор Микола Поляков наголосив: «Особливо приємно відзначити, що Дні Латвії в Дніпропетровську та, зокрема, дискусія проходить не лише у рік 95-річчя Латвійської Республіки, а й 95-річчя Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Наш навчальний заклад знаходиться в авангарді інтеграції системи вищої освіти України в європейський освітній простір. З 2004 року ДНУ бере участь в педагогічному експерименті, метою якого є адаптація навчальних планів і робочих навчальних програм дисциплін до положень Болонського процесу. Помітну роль у пропаганді європейських стандартів освіти відіграє створений при ДНУ у 2007 році Інформаційний центр ЄС. ДНУ – яскравий приклад успішної реалізації програм співпраці з провідними європейськими освітніми центрами - 70-ма ВНЗ, у тому числі з Латвії, Німеччини, Франції, Польщі, Іспанії, Італії, Португалії, Румунії, Угорщини, Швеції. Основними напрямками співпраці ДНУ з Євросоюзом є розвиток академічної мобільності студентів, що дозволяє створювати індивідуальні траєкторії освіти; реалізація програми «Подвійний диплом», що пов’язано з інтеграцією освітніх програм українських і закордонних ВНЗ; здійснення спільної інноваційної діяльності, чому може сприяти створення наукових парків; активізація наукового співробітництва на багатосторонній основі, зокрема, у сфері організації стажування аспірантів і викладачів, наукового керівництва кандидатськими дисертаціями, реалізації програм післядипломної підготовки».
Потенційні можливості України не тільки в новому форматі ЄС, а й в галузі високих технологій змалював голова правління та виконавчий директор ТОВ «Lattelecom» Юріс Гулбіс. Він розповів про досвід Латвії у цій галузі та провів паралелі з Україною. За оцінками спеціалістів, 700 тисяч IT-фахівців потребуватиме в найближчому майбутньому ЄС, тому Україна з визнаним рівнем освіти в галузі фундаментальних і прикладних наук, в тому числі, IT-технологій буде користуватися попитом.
Учасники дискусії відповіли на запитання студентів стосовно президентських грантів для підтримки молодих вчених у Латвії, як сконсолідувати українців навколо ідеї євроінтеграції, які повинні бути перші кроки України на шляху до ЄС та інші.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
