У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара відбувся круглий стіл латвійських та українських етнографів і археологів «Камінь в культурі Латвії та України».
Захід організований кафедрою історіографії, джерелознавства та архівознавства ДНУ і присвячений спільним зв`язкам балтійського, слов`янського та інших народів, які проживали на території сучасної Дніпропетровщини. Його учасниками стали науковці Інституту археології Національної академії наук України, представники Латвійського університету та Академічної бібліотеки ЛУ, студенти та аспіранти двох країн.
«В наш час кам’яна культура породжує цілі напрямки в історії, археології, етнографії, тому сьогоднішній круглий стіл дуже важливий, - зазначив, відкриваючи довгоочікувану зустріч декан історичного факультету ДНУ Сергій Світленко. - Камінь відіграв провідну роль з самого початку цивілізаційного шляху людини, не втратив її і в нинішню епоху глобалізації та космічних технологій. В історії нашого університету – це перша подібна зустріч, коли представники латвійської та української історичної науки збираються разом для розгляду актуальних питань з історії каменю в культурах наших країн. Гадаю, сьогодні нам буде надзвичайно приємно відкрити для себе нові сторінки латвійської культури та археології і показати доробки, які є в української сторони, зокрема тут, у Дніпропетровську», – підкреслив Сергій Іванович.
Зі знаменним відкриттям цього представницького зібрання привітала усіх депутат Сейму, академік, доктор історичних наук, професор фольклору Латвійського університету Яніна Курсіте-Пакуле. Вона відзначила, що в Латвії камінь також вважається сакральною субстанцією, а сама країна відома високою культурою його шанування. Саме тому у якості сувеніру латвійські гості подарували українцям камінці з балтійського узбережжя. Цю символічну мить вони супроводили прадавньою магічною піснею, передавши у ній частку своєї позитивної енергії та найщиріші побажання добра.
Крім того, до Дніпропетровська латвійці привезли іще один дружній подарунок – срібну монету, присвячену 95-ій річниці проголошення Латвійської Республіки, з зображенням людини, яка на плечах тримає камінь. «Цей камінь – це сонце, а сонце –бурштин, який здавна характеризує Балтію, – пояснили гості. – Тож нехай наше життєдайне сонце віднині завжди зігріває вас!»
Із вдячністю приймаючи подарунок, дніпропетровські історики відзначили, що пращури українців також добре знали і любили бурштин. А тому перед початком наукового засідання вони порадили усім учасникам уважно прислухатися один до одного, щедро обмінюючись культурними досягненнями Латвії та України «Як відомо, є час розкидати каміння і є час збирати каміння. Тож побажаємо нам сьогодні насправді зібрати камені знань із нашого спільного балто-слов’янського надбання».
Відтак, у науковій частині заходу українсько-латвійські фахівці вдалися до ретроспективного розгляду кам’яної культури в матеріальному і духовному світі обох країн. А саме: у своїй презентації «Значення ритуалу кам’яних баб» професор Яніна Курсіте-Пакуле познайомила українців з архаїчним ритуалом вбирання кам’яних тотемів, поширеним на території Латвії і Білорусі. «Цей унікальний обряд поклоніння кам’яним бабам з церемонією підношення та їх ритуального очищення вогнем і бурштином уже вдалося відродити на заході Латвії, а цього року й в латиському таборі «3х3» в Катскілі (США), – розповідає пані Яніна. – Ми вважаємо, що в сучасному світі є щось, що ми загубили, – ось такі давні обрядові дійства. А тому, щоб протистояти соціальній глобалізації, нам належить віднайти шляхи із давнини, де ми ритуально єдині», – наголосила вона.
Питання духовності та релігії давніх народів піднімалися й в наукових розвідках українських учених. Зокрема, до спільного обговорення з нашої сторони були запропоновані наступні теми: «Камінь у культовій практиці давнього населення Степового Подніпров’я» (Ірина Ковальова, доктор історичних наук, професор ДНУ), «Антропоморфні стели в закладах вхідних шахт катакомбних поховань України» (Євген Фещенко, кандидат історичних наук, доцент ДНУ) й «До питання про семантику монументальної пластики "курганних народів"» (Лариса Чурилова, старший науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького). Усі вони отримали високу оцінку латвійських фахівців.
Також під час круглого столу іноземні гості були запрошені на наукову експедицію з дослідження реліктових каменів в урочищі Камінне Село – унікальній пам’ятці природи, яка входить до рейтингу 100 чудес України.
Загалом круглий стіл «Камінь в культурі Латвії та України» викликав великий обопільний інтерес і став надзвичайно корисним як для знаних, так і для молодих дослідників-археологів, етнологів, етнографів. Цей діалог неодмінно посприяє подальшому зміцненню міжкультурних відносин балтів і слов’ян.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
