Один з найвідоміших сучасних українських письменників Сергій Жадан презентував студентам Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара нову книгу «Месопотамія».
Вітаючи бажаного і очікуваного гостя в студентській філологічній аудиторії, доцент кафедри української літератури ДНУ Ольга Шаф відзначила, що студенти охоче читають його і навіть знають напам’ять. На що Сергій Жадан жартома відповів: «Зараз перевіримо», і цим одразу позитивно налаштував до себе другокурсників.
Для знаного за кордоном автора романів «Депеш мод» і «Ворошиловград», лауреата багатьох вітчизняних і міжнародних премій, перебування в ДНУ вже стало доброю традицією, коли він з друзями приїжджає до Дніпропетровська презентувати книги. «Дуже приємно усвідомлювати, що є люди, які цікавляться тим, чим ти займаєшся», – зізнався Сергій Жадан. «Я вам привіз книгу, яка називається «Месопотамія», – розпочав презентацію письменник. – Вона для мене важлива, тому що дуже харківська. Останній мій роман «Ворошиловград» стосувався Донбасу і був доволі соціальний. Після нього мені захотілося написати щось про Харків – місто, у якому я живу вже 22 роки і яке дуже люблю, постійно намагаюся згадувати і описувати його». Перша частина книги – це дев’ять новел про дев’ятьох різних чоловіків і їхні стосунки з жінками, у книзі багато любові. Ці дев’ять історій відбуваються протягом одного літа у Харкові в старих кварталах. Персонажі одного оповідання переходять в наступне. Події закінчуються в одному оповіданні і продовжуються в наступному. Це певною мірою роман в новелах. А друга частина складається з тридцяти віршів, де фігурують ті самі персонажі, згадуються ті самі історії й ситуації. Фактично вони є поетичним коментарем до прози.
«Для мене було цікаво витворити приватну міфологію міста Харкова, – пояснює концепцію твору автор. – Як ви знаєте, Месопотамія – це Межиріччя, царство, яке знаходилося між двох рік. Харків історично розташований також між двох рік, це півострів на пагорбі, тому місто теж можна вважати своєрідним межиріччям. Відштовхнувшись від цієї давньої ассирійської міфології, я спробував подивитися на людей, яких щодня бачу, з якими щодня спілкуюся і люблю, в якомусь універсальному контексті – міфологічному. Наскільки мені це вдалося, важко сказати. Можливо, ви прочитаєте і висловите свою думку. Щодо оформлення, то на обкладинці авторські шрифти, виконані художником Гамлетом. Це надзвичайно цікавий молодий художник, мій приятель і сусід, який займається стріт-артом. Якщо ви будете у Харкові, то зможете побачити його роботи на вулицях у старих кварталах. Гамлет оформив цю книгу, і все це разом складає книгу «Месопотамія».
Сергій Жадан декламував поезії з презентованого видання та ще ніде не друковані. У запитаннях філологів-другокурсників відчувалась глибока обізнаність і пильна увага до життя і творчості молодого й епатажного українського письменника. Студентів також хвилювали відповіді на загальнолюдські питання, а саме що таке свобода (на думку письменника, це в першу чергу, усвідомлення, що за кожен вчинок і слово несеш відповідальність), що є визначальним у житті людини – свобода, любов чи смерть; які у нього плани на майбутнє (готується кіносценарій за романом «Ворошиловград»), які в нього є захоплення (колекціонування вінілових платівок), наскільки відрізняється міф про Сергія Жадана від самого Сергія Жадана. На запитання, чи написав письменник книгу свого життя, Сергій Жадан пожартував, що він є прихильником думки про те, що пише загалом одну книгу, і через багато років 50-томник Жадана стоятиме на кафедрах української літератури, і «бідні студенти змушені будуть його читати». Студентів-перекладачів цікавила й перекладацька діяльність письменника, адже він перекладає з польської, білоруської, англійської та німецької мов. Сьогодні Сергій Жадан перекладає Бертольда Брехта і хоче його «активізувати для українського читача як поета, оскільки він в Україні відомий більше як драматург». На його думку, читати в оригіналі твори набагато цікавіше – переклад так чи інакше є всього лише інтерпретацією твору.
Філологи подарували письменнику чарівні блокнот і ручку. Чарівні – бо наповнені повагою і захопленням студентської аудиторії до його особистості. Сергій Жадан пообіцяв повернутися до ДНУ, коли спише цього блокнота.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
