На базі Дніпропетровського національного університету, в Палаці студентів ДНУ, відбулася ІІІ-тя наукова історико-краєзнавча конференція «Історія Дніпровського Надпоріжжя». Традиція проведення конференцій із такою назвою з’явилася порівняно нещодавно, у 2004 р. Разом із цим, сучасні історико-краєзнавчі студії регіону спираються на міцний історіографічний грунт, сформований ще в XIX – на початку XX століть працями архієпископа Гавриїла (Розанова), єпископа Феодосія (Макаревського) та інших подвижників вивчення місцевого краю. Першим корифеєм місцевого краєзнавства, який поставив його на систематичну основу, був Дмитро Іванович Яворницький (1855 – 1940). Відродження історичного краєзнавства в регіоні відбулось уже за часів незалежної України. У новітню добу краєзнавство отримало «нове дихання» та визнання в якості самостійного напрямку історичних досліджень, з власною об’єктно-предметною специфікою та теоретико-методологічним апаратом.
Важливість роботи такої конференції в ДНУ є органічним наслідком тенденції до гуманітаризації української вищої освіти та науки. В сучасній Україні не випадково все більша увага приділяється всебічному, системному вивченню історичного розвитку окремих регіонів, міст і сіл. В умовах домінування технократичної складової в тоталітарному суспільстві ХХ ст., гуманітарній складовій не надавалася належна увага. Цілі історичні періоди, суспільно-політичні рухи, галереї видатних постатей лишилися незаслужено забутими, а то й зовсім свідомо викресленими з історичної картини. Тому зараз стоять принципові завдання по відновленню історичної справедливості, історичної пам’яті українського суспільства, позбавленню так званих «білих плям» нашого минулого тощо.
Конференція «Історія Дніпровського Надпоріжжя» не випадково проводиться саме на базі Дніпропетровського національного університету, який наступного року буде відзначати своє 90-річчя. Від часу заснування у 1918 р. й дотепер університет відбувся як провідний центр історико-краєзнавчих студій Придніпровського регіону та Дніпровського Надпорожжя.
Фундатором краєзнавчого напрямку в університеті можна вважати постать Дмитра Івановича Яворницького (1855 – 1940) – знаменитого українського історика, археолога, етнографа, письменника. Ця людина є прикладом служіння науці. Саме Дмитро Яворницький ще 1918 р. розпочав читати в стінах Катеринославського університету курс «Історії місцевого краю», який покликаний був пробудити в молодого покоління любов до рідної землі та викорінити історичне невігластво, котре дається взнаки ще й сьогодні. Працюючи в університеті та у створеному на його базі Інституті народної освіти, Яворницький почав формувати свою школу (П. Козар, П. Матвієвський та ін.). Ця справа не була доведена до логічного завершення внаслідок втручання тоталітарної репресивної машини.
В післявоєнний період саме Дніпропетровський державний університет в особі історико-філологічного, а згодом (з 1971 р.) відновленого історичного факультету знову став провідним центром вивчення місцевої регіональної історії. Вчені університету були основою авторського колективу відомої фундаментальної роботи «Історія міст і сіл України. Дніпропетровська область», котра витримала два видання 1969 та 1977 рр.
У добу незалежної України Дніпропетровський національний університет зберігає й розвиває набутий потенціал розвитку історико-краєзнавчих досліджень. Серед здобутків останнього часу можна назвати фундаментальну монографію «Історія міста Дніпропетровська», видану 2006 р.
Накопичений фахівцями Дніпропетровського національного університету науковий потенціал дає надію, що і в подальшому історичний факультет ДНУ буде відігравати провідну роль в дослідженні історії Придніпровського регіону, у тому числі історії Дніпровського Надпорожжя. Звісно, найбільш ефективний результат може бути отриманий за умови плідної співпраці учених ДНУ з фахівцями інших наукових колективів. Саме тому співорганізаторами наукової конференції виступили Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Дніпропетровський державний історичний музей ім. Д. І. Яворницького, Дніпропетровський обласний центр з охорони історико-культурних цінностей, Дніпропетровське обласне відділення Всеукраїнської спілки краєзнавців, Дніпропетровська консерваторія ім. М. І. Глінки, Інститут суспільних досліджень тощо. Конференція «Історія Дніпровського Надпоріжжя», проведена під егідою ДНУ, вкотре засвідчила свою ефективність по об’єднанню зусиль істориків-краєзнавців з різних організацій та установ, міст і сіл регіону.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся Є. І. Бородін – заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації, доцент, відомий фахівець-історик. В роботі конференції взяли участь провідні вчені, котрі займаються проблематикою історії Дніпровського Надпоріжжя – доктори історичних наук, професори І. Ф. Ковальова, Г. К. Швидько, В. В. Іваненко, С. І. Світленко, В. В. Стецкевич; заслужені працівники культури – директор Дніпропетровського історичного музею Н. І. Капустіна та директор Дніпропетровського центру з охорони історико-культурних цінностей Л. М. Голубчик.
На пленарному та секційних засіданнях було заслухано близько 80-ти доповідей учених із Дніпропетровська, Запоріжжя, Кіровограда, Дніпродзержинська, Павлограда, Нікополя, Марганцю та інших населених пунктів регіону.
Конференція відзначилася системним підходом та максимально широким хронологічним охопленням проблематики історії Дніпровського Надпоріжжя. Відзначимо, що тут працювали 7 секцій, які охоплювали наступні проблемно-хронологічні блоки: Дніпровське Надпоріжжя у середньовіччі та ранньомодерний час; у ХІХ – на початку ХХ ст.; історія Придніпров’я 1917 – 1930-х рр.; історико-краєзнавчий вимір Великої Вітчизняної війни на Дніпропетровщині; Дніпропетровщина у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Окремі секції були присвячені археологічним та етнографічним старожитностям Дніпровського Надпоріжжя, а також музейній справі та методиці краєзнавчої роботи.
Однією з особливо гострих проблем для історико-краєзнавчого руху є проблема спадкоємності поколінь. В конференції «Історія Дніпровського Надпоріжжя» взяли участь не тільки професори та доценти, а й велика кількість студентів та аспірантів. Цей науковий форум відвідали краєзнавці з багатьох регіонів Дніпропетровської області.
Конференція «Історія Дніпровського Надпоріжжя», без сумніву, посприяла взаємному наближенню аматорського та наукового краєзнавства, стимулювала інтенсивний інформаційний обмін між представниками різних районів Придніпров’я. Проведення таких конференцій можна важливим чинником консолідації українського історичного краєзнавства на сучасному етапі. Історико-краєзнавчі наукові конференції мають також важливу соціально-виховну функцію. Вони повинні стати дієвою запорукою вивчення та розповсюдження знань з історії краю, області, конкретного міста серед найширших верств населення, служити одним із засобів становлення громадянського суспільства в Україні. Матеріали конференції будуть видані на шпальтах збірника наукових праць «Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження» (вип. 4).
Третя краєзнавча конференція з історії Надпоріжжя відзначилася також дуже цікавим заходом – презентацією «Каталогу археологічних старожитностей містечка Самарь та Богородицької фортеці». Ця книга – результат багаторічної роботи Лабораторії археології Подніпров’я історичного факультету ДНУ, науковим керівником якої є доктор історичних наук, професор, кавалер ордену княгині Ольги ІІІ ступеня Ірина Федорівна Ковальова. Каталог старожитностей підсумовує досвід археологічного вивчення такої важливої історичної пам’ятки Нижнього Присамар’я, як містечко Самарь та Богородицька фортеця. Вже понад п’ять років розкопок у цьому населеному пункті підтвердили локалізацію відомого раніше за документами козацького «городка Самарь» XVI – XVII ст. та Богородицької фортеці XVII – XVIII ст. В «Каталозі» представлені всі знахідки з цього об’єкту – зокрема, гутне скло, колекція натільних хрестів, велика кількість монет та ін. Прекрасно ілюстроване видання стане при нагоді всім, хто цікавиться історією Дніпровського Надпоріжжя доби пізнього середньовіччя – від учнів шкіл до досвідчених науковців.
Учасники наукової конференції, присвяченої вивченню історії Дніпровського Надпоріжжя, оглянули виставку нової історико-краєзнавчої літератури в холі Палацу культури студентів ДНУ.
Завершальним акордом наукової конференції стала мистецька програма, організована Дніпропетровською консерваторією ім. М. І. Глінки.
Дніпропетровщина може пишатися власною історію. У цей доволі непростий період наш край прагне заново віднайти себе, якомога органічніше інтегруватися в процес модернізації українського суспільства, в євроінтеграційний процес. А досягти цього результату неможливо без болісних, але необхідних переоцінок історичного минулого, відновлення призабутих сторінок нашої історії, історії Придніпров’я, історії Дніпровського Надпорожжя. Одним із основних завдань історичного краєзнавства на сьогодні є цілеспрямована робота в напрямку системного й комплексного дослідження місцевої історії на Дніпропетровщині, зокрема, вивчення аспектів виникнення й розвитку міст і сіл регіону. Без сумніву, це потребує проведення значних за своїм обсягом пошукових робіт, збирання джерел, їх систематизації та всебічного аналізу. Це благородна справа, яку гідно оцінять як сучасники, так і нащадки.
ІІІ-тя наукова конференція «Історія Дніпровського Надпоріжжя» досягла своєї мети, засвідчила набутий досвід аналітичної та пошукової історико-краєзнавчої роботи. Це породжує надію на те, що дослідження історичного минулого Придніпров’я й Надпорожжя врешті-решт остаточно закріпиться як окремий напрямок історичних досліджень. Віриться, що це представницьке наукове зібрання послужить вагомим кроком на шляху всебічного дослідження минулого нашої Дніпропетровщини, на благо сьогодення.
Максим КАВУН,
кандидат історичних наук,
доцент кафедри російської історії ДНУ
