Жінки, діти, немовлята й цілі сім’ї з Луганська, Донецька, Горлівки, Сніжного. Тут, у координаційному центрі «Допомога Дніпра» їх не називають біженцями, адже ці люди не перетинали кордон. Вони – наші співвітчизники, які наразі гостро потребують допомоги – в житлі, харчуванні, предметах першої необхідності й щирому доброму слові.
У переселенців багато клопотів, поратися з якими їм допомагають волонтери – люди, які, за визначенням, віддають свій час, свої сили, знання і вміння іншим з власної волі. У центрі «Допомога Дніпра» нон-стоп працює понад 100 викладачів та студентів ДНУ ім. О.Гончара. Вони приймають, реєструють переселенців зі Сходу України, допомагають їм адаптуватися на нових місцях. Студенти психологічного факультету та факультету суспільних наук і міжнародних відносин, що задіяні у реєстрації, співчутливо вислуховують донеччан та луганчан, заносять дані у реєстраційну форму, яка також, до речі, була розроблена волонтером, аби у Центрі їм було надано максимальну допомогу за потребами. Студентки працюють у дитячих кімнатах, розважаючи малечу, налякану переїздом та війною; збирають листи та дитячі малюнки, які зігрівають душі бійців в зоні АТО. У Центрі постійно працює гаряча телефонна лінія: телефонують мешканці Сходу країни із питаннями, як виїхати із небезпечної зони, на яку допомогу вони можуть розраховувати при переїзді до нашого міста. Студенти-психологи уважно вислуховують кожного, надають необхідні контактні телефони. Роботою психологів-волонтерів невтомно керує доцент кафедри педагогіки корекційної освіти З.П.Бондаренко.
Одна з найскладніших ділянок роботи у Центрі – так званий «шостий поверх». Тут знаходиться склад гуманітарної допомоги, яку нескінченним потоком несуть небайдужі дніпропетровці для військових та переселенців. На шостому поверсі працюють викладачі та студенти факультету систем та засобів масової комунікації: В.Таран, В. Роговцева, Б.Пащенко, К.Лебеденко, С.Кучер, А.Гордієнко (4 курс), Ю.Панченко, К.Черняєва (2 курс). Завдяки організаторським зусиллям доцента кафедри масової та міжнародної комунікації О.В.Гудошник тут добре налагоджена логістика й сортування гуманітарного вантажу. Інтелектуально-рухлива гра «Ланцюжок» дозволяє швидко й без втрат підняти сотні кілограмів гуманітарної допомоги з першого на шостий поверх. Півгодини – «Ланцюжок», півгодини – сортування речей: дитячі, жіночі, чолові, на потреби Армії, іграшки, взуття, засоби гігієни тощо. Журналісти дуже радіють, коли у ланцюжок додаються нові ланки – друзі з інших факультетів та інших вишів: Ю.Аврутіна (філфак ДНУ ім. О.Гончара, магістр), Д.Родіонов (психфак ДНУ ім. О.Гончара, 2 курс), А.Акастелова (випускниця ліцею № 100), І. Король (Металургічна академія, 2 курс), Д.Шацило (КНУ ім.Т.Шевченка, китайська філологія, 3 курс). До речі, киянка Даша Шацило приїхала на канікули до бабусі у Дніпропетровськ, щоб відпочити. Із соцмереж дізналася про волонтерську роботу у центрі «Допомога Дніпра» і не змогла лишитися осторонь.
Спостерігаю за роботою волонтерів, і вони своєю невтомною працею нагадують мені всюдисущих бджіл-трудівників. Відповідально, з ентузіазмом кожен освоює свою невеличку ділянку роботи, кожен робить певний внесок у загальну справу. І зрештою, ми отримуємо вражаючий результат. Поки неповоротка державна машина повільно, зі скрипом реагує на різноманітні соціальні потреби Армії і переселенців зі Сходу, волонтери, минаючи тендери та інші формальності, спираючись на допомогу добрих людей, вирішують численні життєво важливі завдання.
Волонтери мають високий рівень організації та самоорганізації, планування та логістики. Мабуть, тому, що у своїй роботі вони спираються на єдину для всіх формулу мотивації – допомагаючи ближньому через конкретні справи, у цілому допомагаєш рідній країні.
Найвища оцінка такої роботи, як зізнаються волонтери з ДНУ ім. О.Гончара, – це лист подяки, який написали їм переселенці, що вже отримали усебічну допомогу у Центрі.
Марія Бутиріна, волонтер, завідувач кафедри реклами та зв’язків з громадськістю
