Із 7 по 13 липня 2014 року на горі Громник поблизу Вроцлава працювали археологи Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара і Вроцлавського університету.
Протягом тижня дніпропетровські археологи під керівництвом доктора Кристофора Яворського працювали на розкопках середньовічного лицарського замку – фортеці XVІ ст. Разом із польськими колегами вони вивчали залишки стародавньої фортеці та дороги до неї, де було знайдено чимало цікавих артефактів. Зокрема, поверхове перекриття знищеної раніше фортеці, а також численні фрагменти кераміки, кістки тварин, цвяхи та вістря стріл арбалета, які, ймовірно, використовувалися при її захисті. Усе, що знайшли на місці дослідницьких робіт, було ретельно зафіксовано та передано для подальшого вивчення фахівцями Інституту археології Вроцлавського університету.
Дніпропетровські фахівці говорять, що розкопки на горі Громник виявили множинні подібності між козацтвом і лицарством Центральної та Західної Європи. «Торішні польові роботи на Кодацькій фортеці у Дніпропетровську засвідчили великий інтерес українських і польських студентів до археології козацького періоду. А цього року розкопки велися на пам'ятці, яка презентувала лицарську археологію. Символічно, що козацтво Східної Європи і лицарство Центральної та Західної Європи мають багато спільного, а це є ще одним свідченням належності наших народів до європейської цивілізації», – пояснює декан історичного факультету ДНУ імені О. Гончара, доктор історичних наук, професор Сергій Іванович Світленко.
«Для наших викладачів, аспірантів і студентів ця експедиція була вкрай важливою, – відзначає керівник української частини експедиції, доцент кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства ДНУ, кандидат історичних наук Євген Леонорович Фещенко. – Окрім історичних артефактів на місці розкопок ми відкрили для себе нові й корисні технологічні напрацювання польських колег, ознайомилися з їхнім досвідом у проведенні археологічних досліджень, їхніми теоретико-методологічними підходами до організації розкопок, практикою музеєфікації археологічних об’єктів, а також системою підготовки студентів-археологів у Польщі. Наприклад, задля кращого ознайомлення з різними видами професійної діяльності, ми вирішили попрацювати у групах. Перша група розчищала вхід у підземелля, друга - вивчала наземну частину будівлі, а третя – досліджувала стратиграфії пам'ятника й готувала знайдені об'єкти для фотофіксації». За словами Євгена Леоноровича, це дозволило представникам української делегації охопити й практично засвоїти всі ланки запропонованої польської системи археологічної підготовки.
У Дніпропетровському національному університеті переконані, що підсумки другої спільної українсько-польської археологічної експедиції матимуть не лише теоретичне значення, а принесуть важливі практичні результати. Наприклад, слугуватимуть зростанню мобільності фахівців. «Під час експедиції групою наших спеціалістів було «прорублене вікно в Європу». Дніпропетровська делегація отримала високу оцінку від польських фахівців і була запрошена до Вроцлавського університету на аналогічну ІІІ Міжнародну археологічну експедицію на наступний рік. А це означає, що польські колеги розглядають нас, як серйозних партнерів, з якими можна співпрацювати. І ми це дуже цінуємо», – зазначив С.І. Світленко.
Під час експедиції між польськими та українськими спеціалістами встановилися і теплі людські контакти. «Це свідчить про спільні цінності між нашими країнами, а для нас формує далекосяжну перспективу, на яку так розраховують українські студенти і аспіранти, справедливо бажаючи скористатися кращими надбаннями європейської цивілізації. Відтак, міжкультурне партнерство ми розглядаємо не як самоціль, а як засіб перетворення наукового простору України на органічну частину загальноєвропейського», – наголошують у ДНУ.
«Творчі зустрічі з викладачами, аспірантами і студентами Вроцлавського університету та вже знайомими польськими колегами з попередньої експедиції сприяли встановленню швидких дружніх контактів між нами, – розповідає аспірантка кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства ДНУ ім. О.Гончара Катерина Мінакова. – Це моя перша закордонна експедиція. Було корисно дізнатися про особливості наукового життя Польщі, поспостерігати за принципом проведення й побутовою організацією самих розкопок. Мене вразила матеріально-технічна база та рівень фінансування польових досліджень у Польщі. У них археологічні дослідження часто мають не лише місцевий, але й загальнодержавний статус і добре фінансуються. До прикладу, у Вроцлавському університеті на рік заплановано близько 30 наукових експедицій на різних континентах світу», – повідомляє Катерина. Іще одним здивуванням, за словами дівчини, стало запрошення до безкоштовної публікації їхніх наукових робіт у польських фахових виданнях (як от вже готова стаття Катерини у співавторстві з керівником експедиції Є. Фещенко «ІІ Міжнародна українсько-польська археологічна експедиція (7–13 липня 2014 р): досвід організації та проведення»).
Цікавою та пізнавальною називає свою подорож до Польщі й магістр-археолог Ярослав Ярошенко. Він зазначає, що гора Громник є доволі перспективним місцем з точки зору історії та археології. «Археологічна пам’ятка, якою ми займалися, складалася з багатьох культурних шарів, тож була цікавою для фахівців різних профілів. Продуктивним було й порівняння української та польської методик проведення розкопок, розташованих у гірській (як на горі Громник у Польщі) та рівнинній (Старий Кодак в Дніпропетровську) місцевостях, а також зіставлення аналізу розкопок споруд різних за матеріалами побудови (кам’яні – у Польщі та земляні в Україні)», – ділиться враженнями Ярослав. Студент зазначає, що корисною для розвитку археологічної науки у нашій країні могла б стати і польська ідея із залучення археологічних пам’яток до туристичної сфери. «Результати археологічних досліджень у Польщі дуже часто використовуються для розвитку туризму. Зокрема, широкою є практика прокладання туристичних маршрутів до тієї чи іншої археологічної пам’ятки. Такі місця стають, по суті, справжніми туристичними центрами, де поєднуються наукова та розважальна складові», – пояснює магістр.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара має давні традиції співпраці з польськими колегами в царині історії, джерелознавства та археології, які розпочалися ще за часів діяльності фундатора історичної україністики в дніпропетровському університеті Дмитра Яворницького, який вивчав варшавські архіви, працював у Польщі. Сучасна співпраця археологів двох країн почалася з середини минулого десятиліття, коли була укладена перша угода про наукову співпрацю між ДНУ та Люблінським університетом імені Марії Кюрі-Склодовської. Справжнім проривом у наукових взаєминах двох університетів став 2013 рік, коли на базі історичного факультету ДНУ була організована I Міжнародна українсько-польська археологічна експедиція. Тоді в розкопках на території Старокодацької фортеці під керівництвом доктора історичних наук, професора Ірини Ковальової фахівцям вдалося знайти безліч предметів, що складають високу культурну й історичну цінність, як для Польщі, так і для України.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
