5-7 листопада 2014 року за участі представників Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара проходили наукові читання «Дніпровська орбіта», які є щорічною подією у житті космічної галузі України. Захід організований Державним космічним агентством України, Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля, Національним центром аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова, Дніпропетровським національним університетом ім. Олеся Гончара спільно з іншими організаціями та установами космічної галузі України.
Вже дев’ять років збирають учасників наукові читання «Дніпровська орбіта». Цей унікальний захід присвячений аналізу гуманітарних, правових та економічних, екологічних аспектів космічної діяльності, розкриттю потенціалу молодих фахівців ракетно-космічної галузі та космічної освіти. Дослідження цих напрямків не менш важливе, ніж безпосередньо практичні розробки та виробництво космічної техніки, тому воно може бути одним з ключів до успіху галузі.
Наукові читання зібрали близько 80 учасників з різних міст України. Фахівці представили 56 доповідей в секціях за такими науковими напрямами: «Історія авіації та ракетно-космічної техніки», «Аерокосмічна освіта», «Філософія та космос», «Екологія та космос», «Економіко-правові, гуманітарні та етичні аспекти засвоєння космосу», «Молодь та космос». Найактивнішу участь у роботі наукових читань взяли співробітники ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля та представники професорсько-викладацького складу, аспіранти та студенти Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара.
За роки проведення читань склалося багато добрих традицій, постійно напрацьовуються нові форми роботи. Так, цього року розширилося коло досліджуваних проблем, запропоновані нові погляди на них, залучено значно більше фахівців до їх обговорення.
Справжнім здобутком «Дніпровської орбіти» 2014 року стало введення нового наукового напряму «Молодь і Космос», який минулого року запропонували самі молоді учасники. На їхню думку, важливо не лише обговорювати питання освіти молоді та її залучення до космічної галузі, а й розширювати спектр питань. Обговорення у цій сфері стосувалося, зокрема, питань залучення молоді до науково-дослідної роботи і перспективних проектів, підвищення рівня знань, можливості швидкого набуття практичного досвіду, самоврядування молоді, участі її у житті колективів підприємств або навчальних закладів. Також у рамках читань розглядався великий потенціал студентів, аспірантів, молодих вчених та працівників з урахуванням специфіки космічної галузі. Цього року на «Дніпровській орбіті» вперше був проведений круглий стіл на історичну тематику.
Наукові читання продемонстрували, що підприємства ракетно-космічної галузі модернізуються за вимогами сучасності, тож виникає потреба вирішувати принципово нові проблеми менеджменту, економіки, врегулювання міжнародної діяльності. І сьогодні фахівці підприємств успішно вирішують ці проблеми.
Під час читань висвітлювалися і сучасні проблеми міжнародного космічного права, і участь країни у їх вирішенні, сучасний стан космічної освіти, шляхи її розвитку, вдосконалення за різними напрямками. Була розглянута низка важливих проблем екології космосу, у тому числі, захист його від шкідливого впливу космічної діяльності людства, пропозиції щодо створення екологічно безпечної техніки. Як завжди, на підґрунті багатого фактичного матеріалу за історичною тематикою був проведений аналіз подій минулого, які ввійдуть до скарбниці світового досвіту діяльності в аерокосмічний сфері.
Координатори секцій відзначили високий рівень доповідей учасників, актуальність розглянутих проблем. Найкращі доповіді рекомендовані до публікації в наукових збірниках «Вісник ДНУ. Історія і філософія науки і техніки» і «Екологія і ноосферологія».
Проведення наукових читань «Дніпровська орбіта» у важкий для України рік дуже символічне. Це свідчить, що в нашої країни є впевненість у збереженні та розвитку вже досягнутих успіхів космічної діяльності, у швидкому розкритті потужних потенційних можливостей ракетно-космічної галузі, є обґрунтоване бачення грандіозних перспектив вкладання матеріальних та інтелектуальних затрат у цю галузь, є необхідність вже сьогодні активно діяти, щоб забезпечити рух галузі вперед.
Доцент кафедри систем
автоматизованого управління
ДНУ ім. О.Гончара
Тетяна Лабуткіна
