Традиційно 4 квітня студенти і викладачі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара вітають сестру Олеся Гончара Олександру Терентіївну Сову з Днем народження.
Цього року їй виповнився 101 рік. Мешкає бабуся у передмісті Дніпропетровська, в Ломівці на Клубній, 25. Саме там, у сестри в Ломівці, мешкав Олесь Гончар, коли після війни відновив навчання в університеті. Звідти він пішки ходив на лекції, там були написані перші новели й оповідання. Донька Олександри Терентіївни Тетяна Гаврилівна гостинно запрошувала всіх до столу, пригощала пиріжками, консервованими грушами. Вони тієї самої груші, під якою так любив відпочивати Олесь Гончар, бо затишно йому там було.
Багато гостей завітало цього дня до Олександри Терентіївни: численна родина – у сестри Олеся Гончара семеро внуків, шестеро правнуків та троє праправнуків; студенти і викладачі вищих навчальних закладів Дніпропетровська, учні Дніпродзержинської школи №25 імені Олеся Гончара.
У цей день, безумовно, вшановували письменника, згадували дитячі роки брата й сестри, співали улюблену пісню Олеся Гончара «Ой, чий то кінь стоїть?». Щорічно родина покладає квіти до бронзового погруддя Олеся Гончара на фасаді другого корпусу ДНУ у День народження письменника, 3 квітня.
Багато квітів, листівок з теплими словами й побажаннями, вишитих рушників подарували Олександрі Терентіївні. Вона була, як завжди, в гуморі, гостинно приймала гостей.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
