У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара розпочав роботу I Міжнародний молодіжний форум з прикладної фізики (YSF-2015). Протягом чотирьох днів молоді фахівці з десяти країн світу обмінюватимуться останніми науковими результатами та шукатимуть спільні ідеї розвитку світової фізичної науки.
Захід організований під егідою провідних закордонних та українських наукових організацій – Європейського фізичного товариства, Оптичного товариства Америки, Інституту радiофiзики i електронiки iм. О.Я.Усикова НАНУ, Інституту теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова НАНУ, Ради молодих вчених кафедри фізики та астрономії НАНУ та інших.
Перший міжнародний молодіжний форум у Дніпропетровську є продовжувачем традицій своїх попередників – Конференції молодих учених, яка протягом 14 років проходила у Харкові, та конференції «Проблеми теоретичної фізики», що відбувалася в Києві. На думку організаторів, схожий формат дніпропетровського форуму дозволяє поєднати розрізнені заходи для досягнення вищих результатів.
Зокрема, представницьке зібрання українських і закордонних фахівців у місті на Дніпрі стало потужним майданчиком для ефективного обміну досвідом та спільних наукових пошуків у різних галузях фізичної науки. У його роботі взяли участь 172 представники з десяти країн світу: України (більше 20 міст), Польщі (Краків, Вроцлав), Азербайджану (Баку), Російської Федерації (Ульянівськ), Франції (Монпельє), Індії (Канпур), Бразилії (Кампінас), Ірану (Зенджан), Південної Кореї (Сеул) та Сполучених Штатів Америки (Сіетл). Дніпропетровський національний університет на форумі представляли: завідувач кафедри прикладної і комп’ютерної радіофізики, професор Олег Дробахін, завідувач кафедри теоретичної фізики, професор Володимир Скалозуб, завідувач кафедри радіоелектроніки, професор Олександр Коваленко та інші. Почесними гостями заходу були заступник Міністра освіти і науки України, президент Українського фізичного товариства, доктор фізико-математичних наук, професор Максим Стріха та член правління Американської оптичної спілки, професор Грегорі Кворолс.
У часи помітної інтернаціоналізації науки та пов’язаних із євроінтеграцією відкритих можливостей (з огляду на підписання Україною Угоди про асоційоване членство у програмі ЄС з наукових досліджень та інновацій «Горизонт-2020») проведення такого міжнародного заходу є надзвичайно показовим, вважає Максим Віталійович Стріха. «Наука не має меж, хоча на неї, звісно ж, впливають політичні обставини. Однак дуже важливо, що навіть у таких обставинах українські науковці відкривають для себе нові обрії. Адже участь у подібному форумі сприяє активному налагодженню наукових контактів та зародженню вигідних міжнародних проектів, відкриває можливості використання нашими науковцями технічного обладнання закордонних колег чи стажування», – зазначив на урочистому відкритті заступник Міністра освіти і науки.
Власне, дніпропетровський науковий симпозіум включив у себе численні пленарні та секційні засідання, семінари, воркшопи, круглі столи, а також віртуальні skype-сесії для закордонних учасників. У програмі заходу організаторам вдалося поєднати широкий спектр прогресивних напрямів фізичної науки, таких як: «Оптика і фотоніка», «Комп’ютерна та експериментальна радіофізика», «Твердотільна радіофізика», «Мікрохвильова та терагерцова електроніка», «Фізика ядра і плазми», «Біофізика», «Геофізика та дистанційне зондування», «Радіоастрономія та астрофізика», «Магнетизм і магнетичні матеріали», «Нано- і метаматеріали», «Фізичне матеріалознавство і неруйнівний контроль», «Перетворення енергії та системи управління». Загалом, протягом чотирьох днів роботи форуму має бути представлено понад 180 доповідей науковців.
Відзначимо, що рішення організаторів провести зустріч у гостинних стінах Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара зовсім не випадкове. «Ще в 30-х роках минулого сторіччя в Дніпропетровському національному університеті діяв філіал Ленінградського фізико-технічного інституту, де досліджували питання металургії. Тоді у нашому університеті працював один із засновників фізико-технічного факультету ДНУ, академік Георгій Курдюмов та інші провідні вчені – основоположники всесвітньо відомих наукових шкіл», – розповів перший проректор ДНУ, професор Олександр Кочубей. З плином часу прикладна фізика в Дніпропетровському університеті перекваліфікувалася на вирішення завдань ракетно-космічної галузі й сьогодні продовжує знаходитися на вістрі свого наукового розвитку. За словами голови комітету технічної програми форуму, завідувача кафедри прикладної і комп’ютерної радіофізики ДНУ, професора Олега Дробахіна, факультет фізики, електроніки та комп’ютерних систем ДНУ нині орієнтується на дослідження інформаційних та телекомунікаційних систем. «Ми активно вивчаємо бездротові системи передачі, також маємо високі досягнення у створенні радіолокаційних систем неруйнівного контролю та в квантово-розмірній електроніці», – зазначив Олег Олегович. Додамо, що факультет фізики, електроніки та комп’ютерних систем ДНУ сьогодні пропонує освіту за новою спеціальністю «Прикладна фізика та наноматеріали». Випускники цього напряму є затребуваними фахівцями знаного Конструкторського бюро «Південне» та інших підприємств України і зарубіжжя.
Саме з метою професійного сприяння молодим та перспективним вітчизняним фізикам у розклад форуму були додатково включені 14 воркшопів – надихаючих історій відомих українців, які досягли успіху в науці, технологіях, у сферах побудови кар’єри та саморозвитку.
Паралельно для гостей форуму організатори підготували насичену соціальну програму, що складається з оглядової екскурсії Дніпропетровськом, відвідин Національного центру аерокосмічної освіти молоді України ім. О. Макарова та заключної гала-вечері на лайнері «Академік Янгель».
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
