У Дніпропетровську пройшли X Наукові читання «Дніпровська орбіта», які зібрали більше 80 науковців галузі з різних міст України.
Захід проведений Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля, Національним центром аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова, Дніпропетровським національним університетом ім. О. Гончара та Музеєм космонавтики ім. С.П. Корольова Житомирської області. У цьому році Наукові читання присвячені 30-річчю першого польоту ракети-носія «Зеніт».
Ювілейні Наукові читання «Дніпровська орбіта» вдесяте зібрали працівників аерокосмічної галузі та освіти, біологів, істориків, філософів, економістів, правознавців і працівників музеїв з метою аналізу гуманітарних, екологічних, економічних і правових аспектів космічної діяльності, пошуку шляхів розкриття багатого потенціалу космічної галузі України та обговорення перспектив подальшого засвоєння й гуманного і раціонального використання космосу людством. У заході взяли участь близько 80 осіб з різних міст України. На пленарному та секційних засіданнях за шістьма науковими напрямами загалом було представлено 49 доповідей.
Наукові читання «Дніпровська орбіта», справді, унікальний захід. Його створення та десятиліття успішного існування свідчать, що в нашій державі не лише розробляють новітні зразки космічної техніки й передові технології, генерують та втілюють в життя оригінальні наукові ідеї, але й підходять до цього відповідально, спираючись на загальнолюдські цінності та використовуючи їх як один з ключів до успішного розвитку. За роки існування Наукові читання змінювалися, форми їх роботи вдосконалювалися, з’являлися нові секції, поширювався спектр питань аналізу, залишаючись при тому відповідним актуальним проблемам сучасності.
З першого року існування «Дніпровської орбіти» велася робота за такими науковими напрямами: «Історія авіації та ракетно-космічної техніки», «Аерокосмічна освіта молоді», «Філософія та космос» й «Екологія та космос». Потім було додано напрями «Економіко-правові, гуманітарні та етичні аспекти освоєння космосу» і «Молодь та космос». А цього року була внесена пропозиція щодо створення нового наукового напряму, присвяченого дослідження питань роботи музеїв, в яких представлена історія розвитку авіації та ракетно-космічної техніки.
Пленарні засідання ювілейного заходу відкрив генеральний директор Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова В. Хуторний. Також із доповіддю «Політ у майбутнє», присвяченій створенню ракети-носія «Зеніт», виступив Заступник Генерального Конструктора Державного підприємства «Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля» по льотно-конструкторським випробуванням і льотній експлуатації А. Агарков. Про створення ракети-носія «Зеніт» та свої погляди на майбутнє і сьогодення розповів Герой України В. Команов.
Проблеми збереження багатої історії авіа- та ракетобудування: відкриття й аналіз нових історичних фактів, нові погляди на відомі події у космічній галузі та багато інших питань активно обговорювалися на секції «Історія авіації та ракетно-космічної техніки» (координатор – проф. ДНУ В. Савчук). Зокрема, були представлені результати наукових досліджень з історії розвитку ідей і технічних розробок, з історії відомих підприємств космічної галузі та їхньої діяльності, а також біографічні дослідження.
Робота секції «Аерокосмічна освіта молоді» дозволила висвітлити проблеми створення системи підготовки фахівців космічної галузі та проаналізувати передовий досвід підготовки студентів, у тому числі – іноземців.
Доповіді секції «Екологія та космос» (координатор – проф. ДНУ О. Мурзін) привертали увагу глибиною сформульованих проблем та оригінальними науковими підходами до їх вирішення, а також представленням цікавих експериментальних матеріалів. Так, у низці доповідей були представлені дослідження, які стосувалися очищення космосу від космічного сміття, методів уникнення зіткнення космічної техніки із космічним сміття та методів спостереження множини орбітальних об’єктів у навколоземному просторі. Інші роботи розглядали вплив космосу на організм людини, психологічні аспекти діяльності людини у космічній галузі та в космосі. Деякі роботи поєднували в собі аналіз технічних та біологічних аспектів екологічних проблем. Зокрема, був запропонований глибокий аналіз різних екологічних аспектів космічної діяльності, таких, наприклад, як проблема створення моделей екологічних забруднень території внаслідок проливів компонентів ракетного палива при аварійних ситуаціях.
У секції «Філософія та космос» (кординатор – І. Дячук з Музею космонавтики С.П. Корольова) розглядали проблеми пізнання всесвіту. Завдяки представленому цікавому аналізу розрахункових результатів у галузі астрономії та філософському, узагальненому погляду на них, науковці змогли ще раз відчути поезію космосу. Також під час засідання секції був представлений Музей народних промислів з експонатами, пов’язаними з космічною діяльністю.
Науковий напрямок «Економіко-правові, гуманітарні та етичні аспекти освоєння космосу» зібрав доповіді щодо досвіду патентної діяльності, проблем інтелектуальної власності й інноваційних тенденцій розвитку у космічній галузі.
Секція «Молодь та космос» (координатори – проф. ДНУ В.Кривошеїн, голова ради молодих працівників ДП «КБ Південне» І.Селіфонов) вже другий рік поспіль поєднує досвідчених науковців та представників молоді. Робота за цим науковим напрямом висвітлювала сучасні проблеми розкриття потенціалу молоді у проектно-конструкторській та науковій діяльності, досліджувала перспективи отримання молоддю профільної освіти і визначила перспективні підходи до вдосконалення умов колективної творчої праці та суспільного життя.
У рамках Наукових читань «Дніпровська орбіта» також започаткована традиція проведення круглих столів. У цьому році під головуванням проф. ДНУ Г. Сокола був проведений круглий стіл на тему: «Механік, учений, педагог: до 95-річчя від дня народження доктора технічних наук, професора І.К. Косько». Учасники здійснювали аналіз наукової спадщини проф. І.К. Коська, а також ділилися спогадами про нього та його діяльність у якості викладача і декана фізико-технічного факультету ДНУ.
Загалом, X Наукові читання «Дніпровська орбіта» виявилися спрямованими на активну роботу й засвідчили відповідальність за майбутнє космічної галузі нашої країни, необхідність зосередження зусиль на використання всіх можливих потенціалів збереження набутих у космічній сфері результатів та подальшого руху вперед.
Доцент кафедри систем автоматизованого управління
фізико-технічного факультету
ДНУ ім. О.Гончара
Тетяна Лабуткіна
