У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара пройшла І Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених і студентів «Перспективні напрямки сучасної електроніки, інформаційних і комп'ютерних систем» (MEICS-2015). Учасниками конференції стали близько 100 молодих науковців з-понад 20 міст України та Молдови.
Захід влаштований факультетом фізики, електроніки і комп’ютерних систем ДНУ спільно з Міністерством освіти і науки України. Електроніка та інформаційні системи – це модерний і високоінтелектуальний науковий напрям, який, безумовно, належить молоді. Тому, за словами організаторів конференції, найпершим завданням було підтримати молодих учених – студентів, магістрів і аспірантів, давши їм можливість зробити перші кваліфіковані кроки в цій складній галузі знань. «Зрештою, запропонований нами новий інтелектуальний майданчик отримав значний відгук у молодіжній науковій спільноті. Про це свідчать і широка географія, й чисельність учасників нашої конференції, – зауважив заступник голови оргкомітету, доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри радіоелектроніки ДНУ ім. О.Гончара Олександр Коваленко. – Ми переконані, що за молодим поколінням – майбутнє України. На жаль, сьогодні, в наш непростий час, дуже мало говориться про інтелектуальну безпеку країни. Проте без якісної підготовки молодих кадрів про таку безпеку годі буде й говорити. Крім того, ми всі маємо зрозуміти, що там, де розвиваються технології, завжди з'являється нова елементна база, а звідси й нові прилади і продукти, якими може користуватися все населення. Завдяки цьому ми також можемо створити багатше майбутнє для нашої держави», – підкреслив Олександр Володимирович.
Взірцем вдалого втілення технічного потенціалу країни може слугувати, наприклад, пристрій сигналізації дорожньо-транспортних пригод – унікальна розробка від магістра кафедри радіоелектроніки ДНУ ім. О.Гончара В’ячеслава Лаврушкіна та проекту Noosphere Engineering School. «Головним завданням нашого приладу є автоматичний збір інформації з місця аварії (дані, що отримані при зіткненні чи займанні автомобіля) і передача запиту до відповідних служб спасіння. За статистикою, в Україні кожен десятий потерпілий втрачає шанс на життя через несвоєчасний приїзд служб порятунку. Наша ж система, що підключається до бортової мережі автомобіля, працює в автоматичному режимі і здатна повідомити про аварію навіть без участі самого потерпілого. Це винахід, аналогу якого поки немає ані в Україні, ані в Європі. Тільки в Сполучених Штатах Америки діє схожа система, яка автоматично передає дані прямо до служби спасіння «911». У нас же цей сервіс нині перебуває в останній стадії розробки, далі на нього чекає тестування та впровадження через налагодження безпосереднього зв’язку з відповідними державними службами чи створення нового спеціалізованого кол-центру», – розповів В’ячеслав.
Не менш цікаві ідеї на відкритій дніпропетровській конференції запропонували й іноземні учасники. Зокрема, Кирило Коваленко з Кишинева представив проект на тему «Інфрачервоні спектри нових карбазоловмісних азополімерних матеріалів» («IR-spectra of new carbazole-containing azopolymer material»), розроблений у співпраці з колегами з Інституту прикладної фізики при Академії наук Молдови. «Наша робота стосується розробки регістрових середовищ на основі карбазоловмісних полімерів. Простіше кажучи, ми намагаємося винайти нові, сучасні речовини, на які наноситься голографічний запис. Для цього ми уважно відслідковуємо всі зміни, що відбуваються в атомарній структурі цих речовин під час запису лазерних голограм, – пояснив Кирило. – Подібними дослідженнями, наскільки нам відомо, займаються також румунські та азійські науковці, проте перевагою наших експериментів є подальше удосконалення і відчутне здешевлення матеріалів, що застосовуються в галузі голографії», – наголосив він.
Загалом, протягом трьох днів роботи конференції було заслухано 120 наукових доповідей. Зокрема, найпершою з них була оглядова доповідь щодо історії уявлень про структуру Всесвіту, присвячена 100-й річниці появи теорії відносності А.Ейнштейна, що відзначалася у день відкриття конференції. Далі робота конференції продовжилася в двох секціях, які об’єднували найрізноманітнішу наукову проблематику: від інформаційних систем і технологій, комп’ютерних систем та компонентів, радіотехнічних пристроїв і засобів телекомунікації до функціональної електроніки, мікро- і нанотехнологій, а також фізичних явищ в матеріалах електронної техніки.
На заключному пленарному засіданні відбулося урочисте нагородження переможців у секціях. Дипломи і цінні подарунки отримали 12 талановитих науковців, що представили найбільш цінні та оригінальні проекти.
Потурбувалися організатори й про насичену культурну програму для учасників конференції. Так, впродовж триденного перебування у Дніпропетровську гості відвідали екскурсію найстарішою історико-архітектурною пам’яткою міста – Потьомкінським палацом, побудованим ще у 1789 році (нині Палац студентів ДНУ, де і проходила конференція), а також познайомилися з cучасною гордістю міста – Музеєм ракетно-космічної техніки Національного центру аерокосмічної освіти молоді України імені О.М. Макарова.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
