Напередодні Міжнародного Дня волонтера та Дня Збройних Сил України Центр соціальних ініціатив і волонтерства Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара провів засідання круглого столу на тему: «Волонтерство і патріотизм: веління часу» за участю студентського і волонтерського активу університету, соціальних партнерів – Благодійного фонду «За майбутнє України», громадської організації «Хто як не я» та соціально-психологічної служби університету.
Проведенням цього заходу організатори передбачали підтримку і популяризацію досвіду соціального волонтерства студентів класичного університету у співпраці з громадськими організаціями, благодійними фондами та волонтерськими об’єднаннями щодо надання психологічної і соціальної допомоги тимчасово переміщеним особам зі сходу країни, військовослужбовцям, які перебувають на лікуванні у медичних закладах міста тощо.
На відкритті засідання із привітанням виступив проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді, координатор волонтерського центру ДНУ професор Валентин Іваненко. Насамперед, він відзначив надзвичайну актуальність заявленої теми зібрання. «Сьогодні, в часи надзвичайно гострих внутрішніх і зовнішніх викликів для України, питання волонтерства і патріотизму стали своєрідним індикатором нашої людяності, моральності та цивілізованості. Самі поняття «волонтерство» і «патріотизм» сьогодні багато в чому сприймаються як синоніми, як органічні складові сучасного суспільно-політичного життя, що уособлюють собою, можливо, чи не найвище веління нашого часу», – сказав Валентин Васильович.
Відзначимо, що драматичні події двох останніх років з сумом і болем відгукнулися і в колективі Дніпропетровського національного університету: тут розгорнувся потужний волонтерський рух, в якому з ентузіазмом взяли участь сотні студентів, викладачів та співробітників різних підрозділів. Центр соціальних ініціатив і волонтерства під керівництвом кандидата психологічних наук, доцента Зої Бондаренко став генератором численних гуманітарних акцій для всебічної матеріальної і морально-психологічної підтримки української армії, підрозділів територіальної оборони, поранених в зоні АТО воїнів, що лікуються в медичних закладах міста, а також вимушених переселенців з окупованих територій. Всього в університеті для цих потреб було зібрано й передано за призначенням понад 300 тисяч гривень, не враховуючи значних обсягів зібраних продуктів харчування, медикаментів, одягу, військової амуніції тощо. Гідно була пошанована і пам’ять загиблих в АТО восьми вихованців університету, яким встановлено Пам’ятний знак в холі четвертого «героїчного» поверху головного корпусу.
Виступ координатора волонтерського центру ДНУ ім. Олеся Гончара, студентки факультету психології Анастасії Катлан «Волонтерство як стиль життя студентської молоді» закцентував багатоаспектну діяльність волонтерів університету у площині військово-патріотичного виховання. Презентація-портфоліо Центру соціальних ініціатив і волонтерства ДНУ ім. Олеся Гончара була яскравою, змістовною й вмотивованою.
Із Днем волонтера студентів привітав учасник АТО, боєць 20-го батальйону 93-ї бригади Дмитро Кошкo. Він підкреслив, що саме волонтери стали справжніми бійцями і патріотами країни у важкі часи для багатьох людей.
Думки гості заходу – голови Дніпропетровського Благодійного фонду «За майбутнє України» Олени Лучко, виголошені у виступі «Соціальне волонтерство як ресурс надання допомоги тим, хто цього потребує», розчулили присутніх до сліз. Пані Олена схвильовано згадувала про те, що одними із перших волонтерів, які допомагали вимушеним переселенцям жаркого й тривожного літа 2014 року, стали саме волонтери із числа студентської молоді ДНУ імені Олеся Гончара. Вони забезпечували «Гарячу лінію», опікувалися дітьми переселенців, збирали для них продукти й воду, підвозили до координаційного центру «Допомога Дніпра», перебирали й пакували речі, які приносили громадяни, надавали психологічну допомогу, супроводжували переселенців до місць переїзду, реєстрували й заспокоювали тощо. Гідне уваги і волонтерування студентів ДНУ з дітьми з Красногорівки Донецької області під час літніх та осінніх канікул.
Багато цікавих історій почули іще присутні та пораділи тим, хто отримав грамоти від Благодійного фонду «За майбутнє України», громадської організації «Хто як не я» та координаційного центру по роботі з переселенцями «Допомога Дніпра». Зокрема, почесні подяки від Олени Лучко та Лариси Скрипченко були вручені таким найактивнішим студентам-волонтерам: Юлії Заозірній, Ірині Веремейчик, Тетяні Андрійченко, Яні Яковлєвій, Анастасії Катлан, Даші Івановій, Аллі Бардон, Христині Грибановій, Станіславу Брижаку, Денису Калюжному, Ользі Шеремет, Катерині Старченко, Захару Чернезі, Анастасії Вислоцькій, Дмитру Чемшиту, Вадиму Самбору та іншим. Також за поширення волонтерського руху почесні грамоти вручили проректору ДНУ Валентину Іваненку та незмінному керівнику волонтерського центру Зої Бондаренко. В свою чергу, за активну громадську позицію голова фонду «За майбутнє України» Олена Лучко була нагороджена грамотою Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.
Крім того, у програмі патріотичного заходу відбувся перегляд та обговорення документального фільму режисера Лариси Артюгіної «Як ми стали добровольцями», який є своєрідною мозаїкою портретів тих, хто першим став на захист Батьківщини, пройшов Іловайський котел, і тих, хто назавжди залишиться живим у нашій пам’яті та на екрані. «Це фільм про людей і для людей», – підсумував відомий дніпропетровський волонтер Василь Чебанов. У своїй розповіді він зробив окремі замальовки про героїв фільму – звичайних і незвичайних людей, як, наприклад присутній на заході випускник факультету систем та засобів масової комунікації ДНУ, відчайдушній боєць і справжній патріот своєї держави Дмитро Резніченко (позивний «Ден») чи інший наш земляк – сміливий і мужній воїн, справжній друг для багатьох бійців батальйону «Донбас» Михайло Ніконов (позивний «Лєрмонтов»).
Після перегляду головному герою стрічки Дмитру Резніченку пані Олена Лучко вручила Орден «За жертовність та любов до України», заснований Патріархом Філаретом та священним синодом Української православної церкви Київського патріархату. Потім Дмитро охоче розповів про себе та мужніх побратимів, про своє бачення розвитку нашої держави, а також звернувся до молоді із привітанням до Дня волонтера, побажавши бути корисними своїй країні. «Кожен із нас робить те, що може: там, на Сході, військові захищають нашу землю ціною свого життя, а ви – волонтери – тут забезпечуєте їм надійний тил. Це і є патріотизм. Його треба підтверджувати ділами», – підкреслив юнак. Висловивши слова подяки своєму захисникові, студенти-волонтери ДНУ йому власноруч змайстрований подарунок та пісню у виконанні Ірини Бондаренко.
Отже, волонтерство і патріотизм – поняття нероздільні! Як написала у своєму есе до Дня волонтера наша активна студентка, вмотивована волонтер Анастасія Бандура: «…Були часи, коли бути патріотом було абсолютно безглуздим. Слова «Я українець», «Я з України», «Я люблю свою країну», «Я патріот» були нічого не варті. А носити атрибутику країни, вивісити прапор десь або ще щось – це було надзвичайно соромно. Зараз такий період відбувається і в волонтерстві. Вірю, що настане час, коли слово «волонтер» здобуде інших форм. Але для цього треба пройти нелегкий шлях, щоб активізувати людей, бо в суспільстві повинні розуміти, що чужих проблем не буває. Всі проблеми по-різному стосуються кожного. Волонтери ж – це суспільно необхідне явище для будь-яких верств населення. Бути волонтером означає бути зацікавленим у розвитку своєї країни, життя та особистості».
Друзі, долучаймося до справи сучасного волонтерства!
Зоя Бондаренко,
керівник Центру соціальних ініціатив і волонтерства
ДНУ ім. Олеся Гончара
