Учені Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара взяли участь у Другій Міжнародній конференції з проблем оцінювання якості вищої освіти за її кінцевими результатами, що проходила у Саудівській Аравії, місто Ріад, у Національному Центрі оцінювання якості освіти.
Колектив авторів ДНУ у складі ректора професора Миколи Полякова та професорів факультету психології Ірини Аршави і Елеонори Носенко представив доповідь «Особистісно-орієнтований підхід до оцінювання якості вищої освіти». Варто відзначити, що доповідачі з ДНУ – члени Національної академії наук України, академії Вищої освіти та Національної академії педагогічних наук України. Учасникам конференції сподобалась ідея дніпропетровських науковців оцінювати якість освіти за критеріями: наближення рівня упорядкованості концептуальних знань студентів до відповідних ознак структури знання експерта галузі, тобто за рівнем метакогнітивної компетентності; за емоційними критеріями, зокрема за рівнем розвитку емоційного інтелекту та показником переважання позитивних емоцій над негативними під час навчання, що свідчить про впевненість студентів у власній ефективності, і за психологічним критерієм схильності до академічної самоінвалідизації, зокрема за частотою пропусків занять з вигаданих «поважних» причин.
У конференції взяли участь науковці з США, Саудівської Аравії, Марокко, Індії, Ірану, окремих Європейських країн: Великобританії, Греції. Це вже друга міжнародна конференція з проблем оцінювання якості освіти, яка проводиться Центром оцінювання якості освіти із залученням найбільш репрезентативної делегації американських вчених, яка включала: Директора національного Інституту оцінювання якості освіти США George Kuh; Директора Буросовського Центру тестування університету штату Небраска Kurt Geisinger; професора педагогіки Університету Джорджа Мейсона William Brozo та ін.
Україна була лише однією зі Східно-Європейських країн, яка взяла участь у цій конференції.
Як відзначила професор Ірина Аршава, серед нових ідей, що розглядалися під час форуму з важливих освітянських питань, була пропозиція оцінювати якість освіти за умовами, які створені у навчальному закладі для успішного оволодіння знаннями: Це фізичні умови, тобто комфорт і естетика приміщень, у яких навчають; емоційний клімат у колективі; якість підручників, навчальних матеріалів, розроблених викладачами – чіткість викладення матеріалу, структурованість систем знань. Важливою є орієнтація практичних занять на демонстрацію реальних професійних функцій майбутніх фахівців. Важливою передумовою успішного засвоєння знань є регулярність поточного контролю знань.
На думку професора Елеонори Носенко, цікавий критерій оцінювання індивідуальних досягнень в освіті запропонував професор із Гарварда Georgios Sideridis – високий рівень кореляції між показниками ефективності оволодіння різними дисциплінами конкретної галузі знань. Професор Елеонора Носенко наголосила також на тому, що під час конференції детально розглядалися результати проекту оцінювання якості освіти, виконаного національним Центром вимірювання і оцінювання Саудівської Аравії за дорученням Міністерства освіти країни. «У проекті виокремлено критерії оцінювання якості 7 інженерних спеціальностей і 21 інших (фізика, хімія, математика, економіка, соціологія, лінгвістика та інші), – розповіла Елеонора Львівна. – Як приклад, розглядалося оцінювання якості освіти з інженерних спеціальностей на трьох рівнях. Перший рівень – це загальні навики, якими мають оволодіти фахівці різних галузей знань, а саме: організаційні, навики вирішування проблем, навики прогнозування перспектив розвитку галузі, комунікативні навики, морально-етичні принципи, критичне мислення, аналітичні вміння. Другий рівень – загально-інженерні навики (інженерне конструювання, дизайн, інженерний аналіз, інженерна практика). Третій рівень – навики, типові для конкретної галузі інженерії».
Загалом учасники конференції обговорювали необхідність переорієнтації оцінювання якості освіти з її змісту на кінцеві результати. Проголошувалося гасло: «Неможливо оцінити те, що не піддається вимірюванню». Наголошували на потребі оцінювати освіту як на інституціональному рівні, так і на індивідуальному, тобто на рівні окремого фахівця. Важливими критеріями якості освіти на інституціональному рівні сучасні дослідники пропонують вважати співвідношення прийнятих на навчання студентів і тих, хто успішно завершив навчання (“degreecompletionrate”). Цікаві ідеї висловлювались відносно важливості опанування іноземними мовами, зокрема англійською. Вивчення іноземної мови розглядають як щоденну «гімнастику для розуму», бо граматика – це алгебра мови. В університетах Саудівської Аравії пропонують навіть оцінювати засвоєння професійно-орієнтованих знань і вмінь за результатами виконання тестів, які пропонуються рідною та англійською мовами. Це – переконливий приклад орієнтації освіти на кінцевий результат.
Науковці ДНУ привезли з конференції у Саудівській Аравії ряд пропозицій для втілення у рідному університеті. Зокрема, пропонують започаткувати при ДНУ роботу постійно діючого науково-методичного семінару для викладачів ВНЗ регіону з розробки нових підходів до оцінювання якості освіти за її кінцевими результатами; провести на базі ДНУ Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Умови забезпечення переорієнтації вищої освіти з її змісту на досягнення кінцевих результатів: світовий і регіональний досвід»; проводити конкурси серед викладачів на кращу розробку методичних засобів поточного і підсумкового оцінювання знань студентів та доповнити навчальні програми підготовки магістрів і докторів філософії модулями щодо нових тенденцій оцінювання якості освіти.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
