Днями в Дніпропетровську відбулася V Всеукраїнська науково-практична конференція «Культура мови в українському суспільстві», організована Центром історії та розвитку української мови та кафедрою української мови Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.
До участі в роботі конференції зголосилися 40 представників різних навчальних закладів і установ України, як-от: Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Дніпропетровського університету внутрішніх справ, Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет», Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, Донецького національного університету (м. Вінниця), Національного університету «Львівська політехніка», Східноєвропейського національного університет ім. Лесі Українки, Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П.Василенка та інших.
Відкриваючи конференцію, декан факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства, професор Ірина Попова звернулася до присутніх із вітальним словом, відзначивши, що проведення такого неординарного заходу стало помітним у нашому регіоні. «Уже вп’яте науковці з різних куточків України збираються в стінах Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, щоб обговорити питання, які мають дуже важливе соціальне й національне значення. Адже культура мови зароджується і розвивається саме там, де носіям національної літературної мови не байдуже, як говорять і пишуть українською мовою люди, об’єднані різними професійними інтересами», – наголосила Ірина Степанівна. Вона звернула увагу й на болючі питання, що стосуються українського правопису 1929 та 1933 років: «Якими б не були зміни норм чинного нашого «мовного закону», вони не повинні бути занадто радикальними, а головне, вони не мають бути заполітизованими», – сказала Ірина Попова.
Проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, доктор історичних наук, професор В. Іваненко зауважив, що під гаслом культури мови в університеті зібралися мовознавці, які сьогодні відзначають п’ятирічний ювілей проведення конференцій, об’єднаних цією важливою лінгвістичною проблемою. «Перша науково-практична конференція з такою назвою була зініційована та проведена Центром історії та розвитку української мови в 2008 році. Саме тоді колектив україністів-філологів вирішив періодично – раз на два роки – проводити конференції подібного формату. Приємно відзначити, що, виконуючи цю ухвалу, дбаючи про сьогодення й майбутнє своєї мови, мовознавці, студенти – люди, яким не байдужа доля української мови, готові сьогодні поділитися своїми знаннями, досвідом, душевними переживаннями про тернисте минуле, непросте, суперечливе сьогодення й трепетно неспокійне майбутнє української національної мови», – відзначив Валентин Васильович.
У роботі пленарного засідання взяли участь як провідні спеціалісти Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (доктор філологічних наук, професор кафедри української мови А. Поповський, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови, директор Центру історії та розвитку української мови Н. Голікова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови В. Корольова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців О. Гурко), так і гості нашого університету (кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» Л. Білоконенко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології Донецького національного університету Т. Буга).
Зокрема, А. Поповський у своїй доповіді «Погляд на стан сучасної мовної культури» торкнувся питань культури мови в освітній, загальнокультурній та науковій сферах. Продовжила обговорення мовних питань Н. Голікова: аналізуючи питання впливу мовотворчості митців на стан сучасної літературної норми, дослідниця закцентувала увагу на аналізові оказіональних мовностилістичних засобів, що стали визначальними для мовостилю П. Загребельного, простежила відповідність-невідповідність їх літературному стандарту. Охарактеризувавши особливості сучасної української драматургії, В. Корольова звернула увагу на аналіз персонажів-суржикомовців сучасних українських п’єс, окреслила специфіку цього мовного явища в структурі драматичних текстів.
О. Гурко пояснювала закономірності вживання англіцизмів у засобах масової інформації, наголошуючи на тому, що важливо точно і коректно вживати іншомовні лексеми, уводити їх у текст, не порушуючи будову мови, її лексичний рівень та милозвучність. На комунікативні складники мовлення та роль мовної особистості в сучасному соціопросторі звернули увагу Л. Білоконенко та Т. Буга.
Секційна робота конференції проходила за трьома напрямами: «Культура мови як соціолінгвістична категорія», «Культура мови в державних установах, у закладах освіти та в засобах масової інформації», «Культура мови і сучасний літературний процес».
Керівники секцій підбили підсумки проведених засідань та окреслили перспективи досліджень питань культури української мови, а також висловилися за проведення подібної зустрічі через два роки.
Усі доповіді, проголошені на конференції, видані у збірнику «Український смисл» (Дніпропетровськ, 2016, № 1).
Отже, V Всеукраїнська науково-практична конференція «Культура мови в українському суспільстві» переконливо засвідчила, що сучасний український світ глибоко шанує й розвиває свої духовні традиції, плекає інтерес до всебічного наукового вивчення культури мови, утверджує шанобливе ставлення до рідного слова, підтримує самовіддану працю науковців задля зміцнення духовних основ української держави.
Заступник директора Центру історії
та розвитку української мови ДНУ,
доцент Т.В. Шевченко
