Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара відвідав перший космонавт України Леонід Каденюк. Він зустрічався зі студентами і викладачами біолого-екологічного факультету, адже вважає їх колегами із досліджень в галузі біології. Під час космічного польоту у складі інтернаціонального екіпажу на американському кораблі «Колумбія» Леонід Костянтинович проводив експерименти зі штучного запилення рослин з метою отримання насіння в умовах невагомості.
Але під час зустрічі з космонавтом аудиторію цікавили як професійні тонкощі виконання біологічних досліджень на орбіті, так і особисті питання, пов’язані з професійними ризиками космонавтів, особливостями харчування, способом життя, улюбленою літературою, хобі.
Дитинство Леоніда Каденюка співпало із початком космічної ери, тому не дивно, що він, як і сотні його ровесників, мріяв про підкорення космосу. «Усе починається з мрії, - впевнено заявив перший український космонавт молодим людям. – І якщо хлопчику з буковинського села вдалося полетіти в космос, то будь-яка ваша мрія може здійснитися. Щоправда, шлях до її здійснення може бути нелегким. За час підготовки до польоту мені прийшлося складати більше сотні іспитів, іноді мені навіть здавалося, що відмінне здоров’я космонавтові потрібне виключно для екзаменів на землі. Але якщо говорити серйозно, то у космосі організм зазнає такого навантаження, вплив якого в умовах земного тяжіння важко передбачити і зімітувати».
Щодо перспектив космічної біології Леонід Каденюк зазначив: «У радянські часи близько 70% досліджень з космічної біології проводилися саме українськими науково-дослідними установами, і сьогодні цей напрямок залишається пріоритетним як для нас, так і для інших космічних держав». Космонавт нагадав студентам, що під час польоту, який тривав більше 15 діб, він здійснював експериментальні дослідження із культурами сої, рапсу і моху. Насіння, що було отримане від культур, вирощених і запилених за умов відсутності гравітації та під впливом космічних факторів, потім ретельно досліджували в американських і українських лабораторіях. «Рослини, які побували у космосі, були розділені між українськими й американськими вченими. Протягом двох років велися дослідження зразків рослин, які побували у космосі. На орбіті я працював з паростками таких рослин: Брасика Рапа, соя, мох. Частина з них там заморожувалася у морозильній камері, частина фіксувалася спеціальним хімічним розчином. Досліджувався процес фотосинтезу, завдяки якому існує життя на Землі».
Серед найсильніших космічних вражень, Леоніду Каденюку запам’яталося таке: «Земля з космосу, дійсно, дуже гарна, переважно блакитного кольору. Її огортає такий тонкий прошарок атмосфери, що стає прикро за те, як ми недбало ставимося до навколишнього середовища».
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
