Семінар із такою назвою зібрав працівників бібліотек вищих навчальних закладів Дніпропетровщини в методичному центрі – Науковій бібліотеці ДНУ імені О. Гончара.
У вступному слові директор бібліотеки С. В. Кубишкіна сказала, що ми живемо в час інформатизації, Інтернету, коли з’явилася ще й така нова термінологія, як віртуальні читачі. Встановлюються нові відносини між бібліотекою і читачами. Які саме? І які вибирати форми роботи, щоб бібліотеки були потрібними? Світлана Василівна запросила обмінятися досвідом з цих питань.
Розпочала обговорення завідувач відділу наукової бібліотеки педагогічного інституту ДВНЗ „Криворізький національний університет” О. О. Лебедюк. Вона розповіла про діяльність свого науково-методичного відділу, зокрема про документи, на підставі яких діє бібліотека, про сайт, електронний каталог та інше. Підкреслила, що їхня бібліотека відкрита для спілкування і для співпраці з колегами.
Сайт – інноваційна форма роботи, але й найбільш поширена. На сайті висвітлюють усе про бібліотеку і літературу. Про це розповіли також головний бібліограф з Дніпропетровської державної медичної академії А.Я. Жигар і завідувач відділу бібліотеки ДНУ С.В. Соболь.
Із ДНУ було найбільше доповідей. Про досвід інвентаризації бібліотечного фонду підготували доповідь завідувач сектору О.В. Білик, провідний бібліограф Н.О. Ботан, бібліограф Ю.А. Голосна. Головне в цьому досвіді те, що інвентаризація проходить без відриву від обслуговування читачів.
Про бібліотечне обслуговування в умовах, що змінюються, розповіла завідувач відділу М.В. Заріпова. Вона сказала, що вже давно не діють правила „одиничного примірника”. Особливо, якщо книжка не користується підвищеним попитом. При цьому бібліотекарі суворо обговорюють термін користування літературою і обов’язково просять (саме просять, а не вимагають) контактний телефон читача, пояснюючи це тим, що зателефонують тільки у випадку крайньої необхідності. По телефону бібліотекарі також інформують читача, що потрібну йому книгу вже повернули, і її можна отримати.
Великою популярністю в бібліотеці ДНУ користується Book-crossing – „прочитав – передай іншому”. Поповнюють поличку літературою, яку дарують самі читачі ДНУ. Їх ставлять до відома, що подаровані книги лише частково прийняті у фонд: тільки ті примірники, які необхідні, а решта видань поповнять книгообмін.
Одна з традиційних форм роботи із читачами – тематичні огляди. Викладач, наприклад, читає лекцію й ілюструє сказане книгами з бібліотеки, після цього бібліотекар розповідає про ці книги, де вони зберігаються, про бібліотеку, про її структуру, послуги, які вона надає, і режим роботи. Для студентів молодших курсів проводять екскурсії відділами бібліотеки.
Завідувач відділу Українського державного хіміко-технологічного університету М. М. Демидко переконана, що участь у виховному процесі – обов’язкова умова діяльності вузівської бібліотеки. Виховна робота її бібліотеки розпочинається з контакту з першокурсниками. Вона спрямована на допомогу в адаптації у вищому навчальному закладі і в розвитку почуття гордості до нього.
Особливий акцент робиться на рекламі абонемента художньої літератури. З початку навчального року публікують анонс про нову літературу. Проводять екскурсії бібліотекою з кожною групою першокурсників, роздають запрошення на заходи, дають рекламу в соцмережах. На базі абонемента художньої літератури створили клуб любителів поезії „Літературник УДХТУ”, працює „Літературна вітальня”, проводяться майстер-класи, творчі виставки студентів і співробітників.
Знайомство з першокурсниками дає можливість виявити творчих особистостей, які потім стануть ведучими заходів, хорошими і артистичними декламаторами. У майбутньому вони зможуть вести наші зустрічі і вечори, стануть нашим читацьким активом. Студенти разом із бібліотекарями підбирають відеоряд, нарізають відеокліпи, ведуть майстер-класи.
Завідувач сектору А.В. Чеботарьова розповіла про розроблені в науковій бібліотеці медакадемії пропозиції для написання та публікації наукових статей.
Звісно, бібліотекарі усвідомлюють, що вони присвоюють собі невластиві їм функції, перетворюють бібліотеку в щось інше, але „вижити”, зберегти фонд, зберегти себе у професії, як це не гучно звучить, зберегти культуру читання для наступних поколінь – мета, гідна цих змін.
Тамара Собка,
Наукова бібліотека ДНУ ім. О. Гончара
