У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за участю спеціалістів компанії «Thomson Reuters» відбулася презентація міжнародної бази даних наукових публікацій Web of Science. Семінар «Можливості платформи Web of Science для якісних наукових досліджень» відвідали заступники деканів з наукової роботи, співробітники бібліотеки та відповідальні редактори наукових видань університету.
Зокрема, фахівець відділу інтелектуальної власності та наукових досліджень компанії «Thomson Reuters» (з 2017 року – «Clarivate Analytics»), спеціаліст з навчання Ірина Тихонкова ознайомила присутніх з основними правилами та нюансами користування інформаційною платформою Web of Science. «У вас закономірно може виникнути питання: чому ми, взагалі, сьогодні говоримо про певні бази даних? Справа в тому, що ми всі живемо в епоху інформаційного вибуху, в еру, коли інформація вже не дорівнює знанням. Нині у світі налічується понад 100 тисяч наукових видань, і це при тому, що, за статистикою, науковець, в середньому, читає близько 200 статей на рік, що є лише 0,4% від загальної кількості публікацій, наявних у всіх базах наукових журналів світу. Визнаємо, що саме орієнтування у просторі фахових публікацій сьогодні є обов'язковим кар'єрним елементом кожного поважного науковця. Адже саме з професійних журналів учені можуть дізнатися не лише інформацію про актуальний стан і тенденції розвитку світової науки, а й проаналізувавши її якісні і кількісні показники, оцінити шанси на фінансування власних нових досліджень. Усе це в зручний спосіб і дозволяє зробити наша інформаційна платформа», – наголосила пані Ірина. Загалом, у мультидисциплінарній реферативній базі даних наукових публікацій Web of Science Core Collection на цей час знаходяться більше 18 тисяч найвпливовіших наукових видань з 250 тематичних категорій: із них 12 700 розміщені в базах SCIE, SSCI, AHI, ще понад 5 400 видань – у базі ESCI, яка поки на платформі працює в тестовому режимі. Усі журнали, що вносяться до колекції, проходять якісний відбір за чіткими критеріями. Завдяки численним експертам, які здійснюють ретельний моніторинг, база постійно оновлюється, з неї повсякчас виключаються ті видання, що використовують недоброчесні практики та не є достатньо науковими.
Як відзначив на зустрічі проректор з наукової роботи ДНУ Володимир Карплюк, університет проводить систематичну роботу з поліпшення показників публікаційної активності та цитованості науково-педагогічних працівників. «При оцінюванні наукових проектів наших фахівців зазвичай аналізується кількість публікацій в іноземних періодичних виданнях, включених до авторитетних міжнародних наукометричних баз Scopus і Web of Science. За це нараховуються певні бали, такі важливі для отримання державного фінансування». Володимир Іванович також повідомив, що наразі в Дніпропетровському національному університеті видаються 21 науковий вісник та 19 збірників наукових праць. «Безперечно, це достатньо велика кількість для будь-якого з університетів. Ми ж особливо пишаємося тим, що три із сорока наших збірників уже входять до наукометричної бази Web of Science. Це, справді, велике досягнення».
Та робота з інтеграції університетських наукових видань у європейський дослідницький простір продовжується. Для цього із провідних наукових співробітників, членів редакційних колегій наукових видань ДНУ сформовано робочу групу. Ініціативні вчені-фахівці у відповідних галузях відпрацьовують подальшу стратегію посилення позицій збірників Дніпропетровського національного університету в глобальному наукометричному просторі.
Зокрема, під час навчального семінару для членів редакційних рад Ірина Тихонкова поділилася корисною інформацією щодо роботи з пошуковою платформою Web of Science. Вона докладно розповіла про процес формування бази даних платформи, критерії оцінки наукових журналів та ще про багато інших практичних питань підготовки наукових видань для включення у базу. «За умови підписки вашого університету, кожен студент, аспірант чи викладач ДНУ зможе безкоштовно здійснювати пошук та ознайомлюватися з рефератами статей нашої бази. Зокрема, користувачі завжди зможуть визначити, хто і де займається аналогічною проблемою, побачити, на яких конференціях і в яких журналах були представлені ці дослідження, ознайомитися з найцитованішими публікаціями з обраної наукової теми. Окрім якісного пошуку, науковці також зможуть відслідковувати власну результативність, аналізуючи показники кількості посилань інших дослідників на свої праці», – наголосила пані Ірина.
Серед іншого, спеціаліст компанії «Thomson Reuters» пояснила правила користування додатковими продуктами, наявними на платформі Web of Science. А саме: аналітичними інструментами Journal Citation Report та Essential Science Indicators, програмою для роботи з бібліографією EndNote Online та ідентифікаторами науковця ResearcherID та Orcid.
Наостанок пані Ірина подарувала в колекцію Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара цінне видання – «Посібник з наукометрії: індикатори розвитку науки та технології».
Зазначимо, що Меморандум про взаєморозуміння між МОН України і агенцією «Thomson Reuters» був підписаний у вересні цього року. Це дозволило значно спростити поширення інформації і доступ українських вчених до бази пошукової платформи Web of Science, а також більше використовувати наукометричні показники під час оцінки запитів та звітів у діяльності наших вишів та наукових установ. За даними компанії, за 25 років незалежності у проіндексованих виданнях на платформі Web of Science були опубліковані понад 138 тисяч українських документів, з яких 274 стали високоцитованими роботами. За кількістю публікацій, що виконано у міжнародній співпраці, Україна нині посідає 89 місце в світі (понад 47 тисяч документів).
Про те, що українська наука у найширшому вигляді представлена в різних галузях на Web of Science, засвідчили і результати першого конкурсу серед найвпливовіших вчених, наукових журналів та організацій України «Лідер науки України 2016. Web of Science Award», проведеного на початку грудня Міністерством освіти і науки спільно з компанією «Thomson Reuters» та Національною академією наук. Тоді у семи номінаціях премії нагороди отримали 34 лауреати, які працюючи на високому рівні, гідно представляють українську науку в світі. Серед галузей, у яких найбільше відзначаються українці, – біологія та науки про життя, хімія, матеріалознавство, математика, астрономія, фізика, суспільні науки та сільське господарство.
Повністю ознайомитися з презентацією платформи Web of Science можна тут
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
