2008 проголошений в Україні роком вшанування пам’яті українців, що стали безвинними жертвами нечуваного голодомору, влаштованого 75 років тому сталінською тоталітарною системою.
У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара пройшло чимало заходів, присвячених цій жахливій сторінці нашої історії. Одним з таких стало проведення IV обласної історико-краєзнавчої конференції "Історія Дніпровського Надпоріжжя", присвяченої 75-річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні. Конференція відбулася на базі ДНУ за участю Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Управління освіти і науки Дніпропетровської міської ради, Міського методичного центру, Дніпропетровського історичного музею імені Д.І. Яворницького, Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, Державного архіву Дніпропетровської області, Дніпропетровського осередку Національної спілки краєзнавців України, Інституту суспільних досліджень, Інституту україніки.
На форумі плідно працювали близько 150 учасників, серед яких були провідні, визнані науковці регіону В.В.Іваненко, С.І.Світленко, І.Ф.Ковальова, О.Ф.Нікілєв, В.В.Стецкевич, Г.К.Швидько та інші, а також викладачі, студенти, аспіранти обласних навчальних закладів. Крім питань, присвячених Голодомору у Придніпров’ї, на секційних засіданнях було розглянуто низку актуальних історико-краєзнавчих проблем. Зокрема, теоретико-методологічні та методичні аспекти вивчення історичного краєзнавства, суспільно-політичні та військово-політичні питання історії Дніпровського Надпоріжжя. Не менш важливими та цікавими були доповіді, що розглядалися на секціях „Історія міст і сіл. Видатні постаті”, „Археологічні старожитності Дніпровського Надпоріжжя”, „Освіта, наука та духовно-культурне життя”.
Відкрили пленарне засідання ректор Дніпропетровського національного університету Микола Поляков і заступник начальника головного управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації Антон Демура.
У вступному слові М.Поляков підкреслив важливу роль, яку відіграє історичне краєзнавство у житті сучасного українського суспільства.
- Це й невипадково, – наголосив Микола Вікторович, – оскільки крізь призму минулого рідного краю стають більш наочними і зрозумілими не тільки особливості історичного розвитку окремого міста, села, окремого регіону, а й усієї країни. Таке пізнання минувшини є вельми актуальним за умов тих серйозних деформацій історичної свідомості, які, на жаль, маємо у нашому суспільстві як наслідок його попереднього розвитку в обстановці суспільно-політичного й ідеологічного монізму. Адже за часів тоталітаризму цілі пласти історичного минулого цілком свідомо вилучалися з наукового обігу, а відтак не були доступними для широкого загалу громадян.
До таких заборонених для вивчення й осмислення проблем нашої минувшини належала й історія Голодомору 1932-1933 років в Україні. На жаль, можна констатувати, що впродовж десятиліть замовчування цієї жахливої народної трагедії відбувався процес не тільки руйнації джерельної бази, а й історичної пам'яті народу. Утім, життєва практика свідчить: та родина, те суспільство, які є "безбатченками", не знають свого коріння, не можуть впевнено почуватися в дні сьогоднішньому, не здатні обрати правильний шлях крокування у майбутнє.
Особливо підкреслив ректор ДНУ величезний пізнавальний потенціал історичного краєзнавства для підростаючого покоління – учнівства та студентства:
- Досвід численних заходів, проведених в останні роки у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара з вивчення історії Голодомору 1932-1933 років на Дніпропетровщині, свідчить, що молоде покоління прагне до об'єктивного пізнання складних і суперечливих проблем минулого, прагне до відтворення правди історії.
Наведу лише один факт. В останні місяці історики нашого університету спільно з Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, архівними, музейними, бібліотечними установами інтенсивно працювали над великим соціально значущим проектом, яким стала підготовка фундаментального видання "Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932 - 1933 років в Україні. Дніпропетровська область". У процесі роботи над великим масивом джерельного матеріалу у стислі терміни науковці неодноразово зверталися за технічною допомогою до студентів, які продемонстрували не лише належні вміння і навички, а й високі людські якості, допомагаючи навіть у вихідні. Реалізація цього проекту дала можливість вперше в історії назвати поіменно 65332 особи наших земляків, які померли під час трагічних подій 1932-1933 років.
Активне залучення молоді до різних форм краєзнавчої роботи - гуртків, "круглих столів", засідань клубів творчої молоді, студентських конференцій, оглядів-конкурсів на кращу творчу роботу, секцій Малої академії наук тощо, переконало нас, що все це є ефективним засобом не тільки професійного зростання, а й формування світоглядних цінностей, становлення людських якостей як особистостей.
Микола Вікторович побажав учасникам плідної роботи, яка сприятиме осмисленню численних сторінок історії Дніпровського Надпоріжжя, а відтак формуванню сучасної історичної свідомості сотень тисяч мешканців Дніпропетровщини.
Матеріали конференції будуть опубліковані в окремому збірнику. Це сприятиме найкращій апробації новітніх наукових праць істориків і підвищенню інтересу широкого загалу дніпропетровців і населення інших регіонів Наддніпрянської України до минулого і сьогодення.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
