Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову…
Ліна Костенко21 лютого світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. У цей день філологи Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара розповіли про історію появи свята, значення рідної мови у житті кожної людини, сучасну мовну ситуацію у нашому місті.
«Тема рідної мови є надзвичайно актуальною. Вона була, є і буде злободенною у всі часи, – переконана кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови ДНУ Світлана Ганжа. – Рідне слово надзвичайно дороге для кожного з нас, для кожної дитини. Саме за допомогою рідного слова ми навчаємося усвідомлювати себе, поважати себе як особистість, любити свою культуру, рідний народ, свою історію. Вважаю, що рідна мова також є тим засобом, який найбільшою мірою навчає нас поважати і любити інші народи, інших людей з їхніми різними нахилами й особливостями. Так, сьогодні День рідної мови. Чи знаємо ми, що історія цього свята, його початок є надзвичайно трагічним. Саме 21 лютого 1952 року в Бангладеш влада розстріляла мирну студентську демонстрацію, яка виборювала право на вільне користування рідною мовою. З тих пір цей день вважається днем полеглих за рідну мову. Пройшло багато часу, й у 1999 році на 30-ій сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було визнано цей день як Міжнародний день рідної мови. Починаючи з 2002 року, свято відзначають в Україні».
Світлана Анатоліївна нагадала, що українська мова є рідною для великої частини України. Так, за останніми переписами українську мову вважають рідною 69% населення нашої країни. «Сьогодні офіційно святкують День рідної мови носії майже 6 тисяч мов, зафіксованих на землі, – відзначила Світлана Ганжа. – Людина може володіти кількома мовами, це залежить від її таланту, хисту, нахилів, здібностей. Але рідну мову людина повинна вивчати протягом всього життя, повинна її вдосконалювати, розвивати, збагачувати. На жаль, за останніми дослідженнями соціолінгвістів, ми спостерігаємо, що навіть вихована людина в українському середовищі, в українській родині, в українській школі русифікується через формування російськомовного медіапродукту в країні: друкованих засобів масової інформації, теле- та радіомовлення, інтернет-мереж. Також мене неприємно вражає писемна комунікація нашого міста. У Дніпрі досить багато яскравих реклам, білбордів, які привертають нашу увагу. Але ми бачимо безліч помилок, суржик у цих рекламах, двомовність. Усе це спостерігають наші діти і, звичайно, запам’ятовують. Щоб уникнути суржику й двомовності, необхідно виховувати дітей у родині саме українською мовою. У дитячому садочку й школах українська теж повинна бути не лише предметом вивчення, а засобом спілкування. Тільки тоді в країні може змінитися ставлення до рідної мови».
Сюжет ТРК Регіон до Міжнародного дня рідної мови
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
