З нагоди чергової річниці Тараса Шевченка в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара урочисто відкрили скульптуру Великого Кобзаря. На захід до Наукової бібліотеки університету завітав автор роботи, відомий скульптор, народний художник України, почесний громадянин міста Дніпра Володимир Небоженко.
У цей значимий день університетська громада помножила всесвітню традицію, засвідчивши любов, розуміння й причетність до універсальності генія. До Наукової бібліотеки університету прийшли викладачі, студенти, співробітники університету, представники культурної еліти Дніпра.
«Сьогодні відбувається велика суспільна подія. Ми отримали в дар скульптуру Кобзаря, – звернувся до учасників урочистого зібрання ректор університету Микола Поляков. – Символічно, що відтепер дві величні постаті української культури – Тарас Шевченко і Олесь Гончар разом наповнюють духовну ауру одного з провідних університетів України. Навчального закладу, який прямуючи до свого 100-річчя, гармонійно поєднує космічні досягнення в науці з освоєнням космосу людської душі. Звернення скульптора до монументальної особистості Тараса Шевченка – велика робота душі, уяви, творчості, досягнення глибокого осмислення духовної спадщини».
Автор скульптури Володимир Небоженко відзначив, що йому сподобалося місце, яке вибрали для погруддя, хоча він до останнього не знав, де воно буде розміщуватися. «Працював над скульптурою близько півроку, але виконати її планував саме до 203-ої річниці Тараса Шевченка, – розповів Володимир Небоженко. – Це гіпсова модель, виконана для інтер’єру. Якщо ставитися до скульптури з гіпсу дбайливо, вона може стояти сотні років. Українське студентство, як і весь український народ, любить і шанує Тараса Григоровича. Тому встановлення погруддя у Науковій бібліотеці університету, вважаю, буде доречним». І справді, бібліотека ДНУ пропонує своїм читачам 471 видання творів Тараса Шевченка, з них тільки «Кобзарів» – 67, а ще багато праць про самого Тараса Шевченка.
Пощастило побувати в майстерні Володимира Небоженка й бачити його роботи ще в глині ведучій заходу, завідувачу кафедри української літератури ДНУ Наталі Олійник. Вона розповіла, що Володимир Небоженко довго виношує свої ідеї, багато працює над задумом, для нього важлива думка сторонніх людей. «Пам’ятаю кожен Шевченківський день в університеті, відколи тут працюю, бо для університету це завжди особливе свято. Ми з нетерпінням чекали цієї події – відкриття монументу, студенти вже давно заінтриговані тим, що у бібліотеці стоїть покрите погруддя. – відзначила Наталя Петрівна. – Для філологів сьогодні ми розпочали заняття з розмови про Шевченка, про його внесок в українську літературу. Варто наголосити, що українською мовою писали і до Великого Кобзаря, згадуючи й називаючи Україну та українців, але саме Шевченко зробив Україну предметом історії та філософії. З цієї нагоди згадуються слова академіка Білецького про те, що Гомер – безсмертний поет, а Шевченко – поет живий. Живий для нас і всього людства».
Про генія українського поетичного слова й українського національного пророка говорив декан історичного факультету ДНУ, голова Дніпровського осередку Наукового товариства Шевченка Сергій Світленко: «Геніальність поета в тому, що він вказав вектор розвитку нашого народу і передрік українське національне культурне відродження й створення нової вольної сім’ї. Хто скаже, що це завдання не є сьогодні актуальним для наших поколінь? Шевченко мав колосальний вплив не лише завдяки своїй творчості, а й сам факт його перепоховання мав величезне значення для національної консолідації». Окреме слово сказав Сергій Світленко про Тараса Шевченка і Катеринослав. «Шевченківські роковини на Катеринославщині почали святкувати на початку XX століття, – нагадав Сергій Іванович. – Наш великий попередник, професор Катеринославського університету Дмитро Яворницький безпосередньо причетний до розробки історичної Шевченкіани, біографії Великого Кобзаря. Наприкінці 90-х років минулого століття в нашому університеті було започатковано філію Дніпровського осередку Наукового товариства імені Шевченка. Сьогодні буде відкрито 28 сесію НТШ, де будуть брати участь не лише професори і доценти, а й студенти, що свідчить про те, що молодь хоче долучитися до безсмертної спадщини Кобзаря».
Учасниця заходу й загалом усіх подій у місті, пов’язаних з літературою, член Національної спілки письменників України Леся Степовичка звернулася до присутніх зі словом про Шевченка як українського і всесвітнього феномену, про його головну силу – силу слова та про те, що Шевченко створив Україну словом. Безсмертне слово Кобзаря – «Заповіт» прозвучало у виконанні студентки факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Тетяни Тесленко. Справжньою музичною окрасою заходу стали величні мелодії пісень на слова Тараса Шевченка – «Думи мої, думи» й «Реве та стогне Дніпр широкий», виконані ансамблем Палацу студентів «Овація».
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
