У Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулося чергове засідання інтелектуального клубу «Універсум». Темою дискусійного майданчику цього разу була «Прикладна філософія: виклики сучасності».
Проблемне коло гострих і актуальних питань запропонував докторант Інституту філософії НАН України імені Григорія Сковороди, кандидат філософських наук Юрій Лобода. Досвід перебування у західній системі освіти широко був представлений у його лекції. Юрій Лобода стажувався у Кембриджі, працював у Норвегії та Фінляндії, був запрошеним дослідником у Йорку (Великобританія), читав курси лекцій в університетах США. Науковим інтересом дослідника є «філософія війни», про яку він і говорив зі студентами й викладачами ДНУ. До речі, гість цю тему досліджував у дисертаційній роботі в 2011-2014 роках. Оточення тоді з непорозумінням ставилося до обраного дослідження, мовляв, воно не актуальне для нашої миролюбної країни.
Юрій Лобода відзначив, що на Заході професійні військові зацікавлені філософією, наприклад, ЦРУ шукає для роботи у розвідці філософів, аналітиків. Лекції з філософського курсу «Логіка» у Великобританії слухають 10% філософів, решта 90% – це програмісти. Тобто філософи у світі давно користуються величезним попитом, тому що філософію загалом сприймають як інтелектуальний оптимізатор. У той час, як у нас філософський фах досі вважається непрактичним. «Мене цікавить філософія як генератор методів», – наголосив Юрій Лобода. Після ретельного вивчення історії воєн, вчений прийшов до висновку: прихильники філософської традиції емпіризму завжди перемагають раціоналістів. Та на прикладах довів своє переконання. Так, німці і французи перед Першою світовою війною були занурені у власне раціо й не цікавилися оточуючою дійсністю. Тобто прагнули не пошуку істини, а самі її встановлювали. Як результат, виникла Перша світова війна. Натомість у Великобританії була сильною емпірична філософська традиція, й ми знаємо цю країну як непереможну імперію. Римська імперія також відома своїми військовими звитягами: дієва й ефективна твереза національна стратегія там корелювалася з римською філософією. Тож у військовій справі потрібен емпіризм, якому у філософії часто не надається належної уваги, переконаний Юрій Лобода.
Говорячи про військові конфлікти, лектор зауважив, що для того, щоб перемагати, також потрібно знати ворога. З позиції філософії, ворог для українців сьогодні – російський діалектичний матеріалізм, який є спадщиною німецького мислителя Гегеля. Загалом, фахівець з філософії війни вважає, що зазвичай війни закінчуються не так, як вони замислювалися. На тактичному рівні війна як квінтесенція прагматизму на практиці перетворюється на гру. Тож, таке протиріччя не дозволяє використовувати війну як засіб досягнення мети.
«Філософія – це унікальний дар людству, який дозволяє бути фактором напрацювання національної стратегії й культури, бути джерелом ідей. Своєю лекторською діяльністю я намагаюся створювати попит на філософію», – зазначив Юрій Лобода.
З колишнім випускником та аспірантом ДНУ Юрієм Лободою подискутували його колеги й наставники. Викладачі цікавилися, як побудована за кордоном робота зі студентами, студенти запитували, чому українських філософів не читають на Заході.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
