Міський дитячий будинок № 1 на Тополиній, 33 – один із тих закладів, який знаходиться у полі зору студентів-волонтерів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара вже протягом шістнадцяти років. Багато волонтерських поколінь майбутніх психологів, корекційних педагогів здобувало навички професійної освіти у дружньому товаристві вихованців саме цього закладу. Першокурсники Alma-mater радо долучилися і цього разу до здійснення весняних доброчинних справ для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьківської опіки.
Студенти факультету психології – волонтери громадського об’єднання Центр соціальних ініціатив і волонтерства ДНУ ім. Олеся Гончара – захотіли зробити щось приємне для дітей. Так, вони домовилися про проведення волонтерського заходу в дитячому будинку № 1 обласного центру. Усі чекали цієї хвилюючої, цікавої й радісної події, як діточки, так і студенти.
У нашій дружній волонтерській команді – переважно студенти першого та другого курсу. Якщо другокурсники впевненіше почувалися, бо мали досвід зустрічей з вихованцями дитбудинків, то ми, першокурсники, хвилювалися від очікування. Й вони справдилися для усіх нас позитивно!
Граємо разом у «Мафію»!
З перших хвилин ми намагалися дуже толерантно й уважно поводитися на «Планеті Добра», як іменують вихованці й педагоги цей дитячий будинок. І дійсно, потрапляючи туди й поринаючи в іншу соціально-педагогічну реалію зі своїми правилами, винятками із правил, дозвіллєвими моментами, іграми, таємницями тощо, прагнеш стати добротворцем, якого діти і вихователі хотіли б бачити у цьому закладі не один раз. Ми розуміли свою місію, тому й поринули у справу відразу!
Поділившись на групи, ми мали можливість спілкуватися з усіма мешканцями «Планети Добра»: організували для них змістовне дозвілля, надали психологічну допомогу, та розповіли для них багато нового і корисного, тобто надали ще й інформаційну допомогу.
В організації цього процесу ми застосовували теоретичні знання, які отримали на таких навчальних дисциплінах, як-от «Соціально-педагогічні засади волонтерської діяльності», «Педагогіка» тощо, й, безумовно, власні захоплення.
Цікавинки з молодшими школярами
Від волонтерів Антона Власова і Поліни Красюкової діти почули дивовижну історію створення японської флейти – шякухачі, вчилися грати на ній та навіть отримали в подарунок цей музичний інструмент. В особливому захваті від флейти були молодші школярі та вихователі.
Зі старшими школярами, як і з молодшими ми проводили різні ігри розвивального, пізнавального й мотиваційного характеру. Найбільше їм сподобались ігри на знайомство та комунікативна гра «Мафія» – підліткам було дуже цікаво розшукувати славнозвісну мафію серед кола товаришів та наших волонтерів. Взагалі, не тільки дітям було приємно відпочити та пограти. Волонтери також дуже захопилися спільними справами, що незабаром було незрозуміло, кому подобається більше!
Студент групи ДК-16-1 Власов Антон розповідає про чарівний японський інструмент – шякухачі
Також студенти-волонтери приїхали в гості не з порожніми руками, а привезли дітям солодкі подаруночки – пряники ручної роботи нашої однокурсниці Інни Безверхої та шоколадки з цукерками. Ці солодощі особливо сподобались дітям, бо вони були від щирого серця й пахли домівкою.
Час швидко добігав кінця. Настала пора прощатися, а нашій згуртованій команді не хотілося лишати наших нових друзів. Повертаючись додому, ми згадували час, проведений із дітьми й розуміли, що таких добрих справ маємо творити якомога більше. Ми усвідомлювали, що нас будуть чекати й наступного разу. Ці зустрічі збагачують духовно, впливають позитивно, просвітлюють морально! Це не остання зустріч вихованців дитячого будинку та волонтерів. Традиція відвідування дитячого будинку буде тривати й надалі!
Марія Педан,
студентка 1-го курсу факультету психології
(спеціальність «Корекційна освіта»), волонтерка
