Колишні бійці полку АЗОВ, активісти організації Цивільний корпус АЗОВ 10 травня завітали до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, де провели Урок мужності в межах міського молодіжного проекту з національно-патріотичного виховання.
АЗОВці, яких представляли Андрій Латюк та Олексій Турчак, розповіли про свій бойовий шлях, про те, чому пішли на фронт, про героїчні бої під Широкиним, про роль дніпровського волонтеріату, про листи маленьких школярів бійцям, поспілкувалися зі студентами про шляхи творення молоддю нової країни, відповіли на запитання. Також був проведений невеличкий урок із допризовної підготовки юнаків – бійці продемонстрували макети зброї та елементи військової медицини.
Студенти охоче взяли участь у заході: у теоретичній та практичній частинах. Діловий виступ ровесників, які знають, що таке війна вже не на словах, а на ділі, що таке бойове завдання і як треба себе поводити у небезпечних ситуаціях, схвилював студентську молодь. Їхні очі були задумливі і надто серйозні, зволожені, бо йшлося про захист держави, про її майбутнє і про роль кожного з нас у цьому процесі. Вони розуміли, що їхні ровесники, молоді люди, не роздумуючи, відразу пішли добровольцями на фронт. Ось наш гість, Олексій Турчак, відразу ж після державного екзаменаційного іспиту в Придніпровській державній академії архітектури і будівництва, пішов добровольцем на фронт. А після повернення з АТО продовжив навчання… Й зараз має, як і інші побратими, особливу місію: виховувати молодь на високих цінностях, патріотично.
Студент факультету психології, волонтер Ростислав Донцов, який родом з Макіївки Донецької області, був знайомий із хлопцями, бо вони навчали його на семінарі-практикумі технікам і прийомам надання медичної допомоги. Тому він сьогодні пильніше приділяв увагу військовому оснащенню та поводженню зі зброєю.
Під час Уроку схвилювала ситуація, коли хлопці розповідали про своїх друзів, бойових побратимів, однополчан, які загинули під час бойових дій на сході країни. Йшла мова і про одного з них, Олега Аксьоненка, фаната футбольного клубу «Зоря» м. Луганська, позивний якого – Аксьон: він героїчно врятував життя чотирьом бійцям, закривши собою гранату, яка щойно розірвалась… І раптом присутній на цій зустрічі Сергій Іванович Нетьосов, заступник декана з навчальної роботи факультету психології, сказав, що один із врятованих – його син. І вказав на фотографії, яку демонстрував Олексій Турчак, на свого сина Фелікса у колі побратимів. А героїчно загиблого Олега Сергій Іванович особисто знав, бо навчав його у луганській середній школі № 24. Ось так переплітаються учорашні і сьогоднішні реалії життя: мужність юнаків, учорашніх школярів і студентів, працьовитість у навчанні і здобутті професії нинішніх представників студентства. З уст нашого гостя, бійця Олексія, прозвучали мудрі слова щодо патріотизму, звернені до студентів: «Патріотизм – це не лише героїчний подвиг, а це ваші щоденні зусилля у навчальній роботі, у здобутті професії, це ваша активна громадянська позиція щодо небайдужості до справ району, міста, держави!»
Після уроку ніхто не хотів розходитися – все ще розпитували бійців про тонкощі бойових дій та особливості самозахисту і потреби у психологічній допомозі в бойових умовах.
Оксана Карась, студентка групи ДК-16-1, волонтер Центру соціальних ініціатив і волонтерства університету вручила гостям квіти, подякувала за змістовний захід і сказала про те, що цей урок, Урок мужності, – запам’ятається надовго, бо він, як естафета подвигу різних поколінь: від дідів-прадідів до сьогоднішніх юнаків, торкається серця кожного із присутніх. З такими молодими людьми, патріотично вихованими, морально стійкими, відважними й сильними, можна побудувати нову, потужну країну! За ідею заходу особлива вдячність студенту факультету психології, волонтеру організації Цивільний корпус АЗОВ Кирилу Тітаєву!
Зоя Бондаренко,
заступник декана з виховної роботи
факультету психології,
фото Костянтина Кокоуліна