10 листопада студенти факультету психології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара разом із керівником Центру соціальних ініціатив і волонтерства ДНУ Зоєю Петрівною Бондаренко відвідали Дніпропетровський геріатричний пансіонат. Метою поїздки було бажання хоч на мить покращити життя людей похилого віку.
Для цього ми взяли з собою різні смаколики, теплий одяг, необхідні в побуті речі та гарний настрій. Першою, кого ми зустріли, була жвавенька бабуся Ніна Павлівна. Згодом виявилося, що їй 20-го лютого виповниться вже 90 років. Говорить, що сама сюди прийшла, щоб не заважати своїй 70-річній доньці. Коли наші студентки заспівали пісень, Ніна Павлівна сама загорілася бажанням заспівати. Їй одразу ж пригадалася воєнна пісня «Вьюга». Загалом багато мешканців пансіонату просили заспівати про ті події. Серед них і Євген Гаврилович, який з нами активно спілкувався. Він молодший від Ніни Павлівни на 10 років, проте ця різниця непомітна – вони обоє виглядають на багато років молодшими.
Нам цікаво було дізнатися про те, чим живуть, як проводять свій вільний час та чого бракує літнім людям в пансіонаті. Деякі зізнавалися, що не вистачає грошей, інші говорили про нестачу та недоступність деяких продуктів або неналежні умови. Та всім їм не вистачає насамперед спілкування з родинами.
Побувавши в пансіонаті, ми виокремили такі проблеми: скільки б подарунків не везли, їх все одно недостатньо; крім людей похилого віку, тут є й молодь, яка теж потребує допомоги; кількість студентів, які хотіли б допомогти або хоча б просто поговорити з бабусями та дідусями, зовсім незначна. Та незважаючи на це, вважаю, що початок доброчинній справі покладено й вона буде й надалі розвиватися.
Олександра Осітковська,
студентка факультету психології, волонтерка
