У Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара пройшла 29-та сесія Наукового товариства імені Тараса Шевченка в Дніпрі.
Захід відбувся на історичному факультеті в іменній аудиторії академіка Яворницького, діяльність якого була пов'язана з катеринославською «Просвітою» і Науковим товариством імені Т. Шевченка.
Розпочав засідання аналізом поетичного доробку Шевченка з погляду історика декан історичного факультету ДНУ, професор Сергій Світленко. У доповіді «Козаколюбство у творчості Тараса Шевченка» він відзначив, що невипадково тема козаччини була однією з центральних у поетичній творчості Тараса Шевченка, бо дух понівеченої, уярмленої козаччини тоді ще витав не лише в інтелектуальному середовищі, а й у природі (так, у поемі «Катерина» він зафіксував свої враження від природи як очевидець, що бачив козацькі дуби). Поет порушував у своїй творчості проблему історичної пам’яті й, переосмислюючи козацтво, пройшов шлях від Шевченка-романтика, який глорифікував козацтво, до Шевченка-реаліста, який засуджував козацьку державу, в тому числі, й Богдана Хмельницького за хибні кроки. «Вперше Тарас Шевченко показав широку панораму історії козаччини засобами поезії у вірші «Тарасова ніч», – наголосив Сергій Іванович. – Він згадує мілітарний переможний дух козаччини, якого сьогодні дуже не вистачає сучасній Україні, коли протягом останніх 25 років молодь виховували на конверсії і пацифізмі. Це забуття, і втому числі, Шевченкових істин, призводить сьогодні до згубних наслідків і втрат».
Доцент кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства Віктор Воронов виступив з доповіддю «Листування братів Лазаревських із Тарасом Шевченком». Особливо дружні стосунки були в Тараса Шевченка з братами Михайлом та Федором Лазаревськими (всього у родині було шестеро синів та двоє доньок), які весь час підтримували поета під час заслання. Суттєво доповнюють листування спогади Михайла і Федора, наповнені теплотою і бажанням зберегти всі подробиці, відомі їм, про видатного українця. Відомо також, що Тарас Шевченко намалював портрет обох братів та матері Лазаревських.
Професор кафедри клінічної лабораторної діагностики Петро Бачинський присвятив виступ значенню творчості Тараса Шевченка для розвитку рідної мови в сучасний період глобалізаційних процесів.
Професор кафедри фізики, доктор історичних наук Варфоломій Савчук присвятив свою доповідь 100-річчю ДНУ ім. Олеся Гончара. Він розповів про ректора університету воєнного часу В.М. Полєжаєва, його організаційну та наукову діяльність. В.М. Полєжаєв був призначений на посаду ректора ДДУ в 1943 році і відомий як гарний організатор, який «запустив» університет після евакуації.
Учасники зібрання згадали, що Наукове товариство імені Т. Шевченка було засноване в ДНУ двадцять років тому. Перша його сесія відбулася на святі україністики, що проходило на базі кафедри історії України. А вперше Шевченківські свята почали відзначатися в Катеринославі ще на початку XX ст. Особливу роль у цьому відігравала катеринославська «Просвіта», яка влаштовувала різноманітні заходи: лекції, вечірки, концерти, запрошувала видатних майстрів мистецтва, театру. Це відбувалося в складних суспільно-політичних умовах, коли не було українського ні освітнього, ні наукового, ні культурного простору. Попри це, «Просвіта» сприяла формуванню інтелектуально-освітнього середовища.
29-та сесія НТШ охопила секції «Історія України», «Історія науки, техніки та освіти», «Всесвітня історія», «Всесвітня історія XX ст.», у яких студенти та викладачі мали змогу представити цікаві дослідження.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
