На факультеті української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ ім. О. Гончара театралізованим заходом «Тарас Шевченко у світовому видноколі» відзначили 204-у річницю національного генія.
Цього року учасники літературних читань акцентували увагу на інтелектуалізмі, естетизмі Тараса Шевченка, широті його духовних горизонтів, глибокому розумінні цінностей європейської культури.
На запитання, чи стала світовим надбанням творчість Тараса Шевченка, відповідала цікавими фактами доцент кафедри української літератури ДНУ, одна із організаторок заходу Ольга Шаф у доповіді «Тарас Шевченко в оцінці видатних діячів культури: свій серед своїх?». Так, ще в прижиттєвих рецензіях його порівнювали з Пушкіним і Міцкевичем як видатними поетами своїх народів. Загалом сприйняття Шевченка у XIX столітті мало політичний підтекст: його підносили, в першу чергу, не як поета, а як борця за права свого народу. На цьому акцентував молодший сучасник Тараса Шевченка грузинський поет Акакій Церетелі, який закликав у своїй промові з нагоди 100-річного ювілею поета любити свою батьківщину і рідну мову так, як це робив Тарас Шевченко. Неоднозначною, наприклад, була оцінка поета російською інтелектуальною елітою, відзначила Ольга Шаф. Саме завдяки російським критикам у культурній свідомості надовго закріпилася ідеологема Шевченка як народника, революціонера, демократа. Уже в XX ст. цілком інакше переживав поезію Шевченка Борис Пастернак. Готуючись до радіопрограми, у своїх чернетках він занотував, що поезія Шевченка «следует за Шекспиром и соперничает с Верленом». Польська інтелігенція активно цікавилася постаттю Шевченка ще за його життя, але теж з політичної точки зору. А справжнє захоплення Тарасом Шевченком почалося з Австрії.
Ведучі свята нагадали, що твори Шевченка перекладені всіма слов’янськими мовами, іншими світовими мовами, зокрема, лише мовою хінді існує понад 20 перекладів «Заповіту». Учасникам читань запропонували власні переклади Шевченкових поезій на рідні мови студентка факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства китаянка Ван Лулу та студент юридичного факультету з Гвінеї Сумаїла Каба. У 2014 році вони були учасниками конкурсу перекладів творів Тараса Шевченка на дванадцять мов, що проходив у ДНУ серед студентів.
Професор кафедри клінічної лабораторної діагностики ДНУ Петро Бачинський у контексті Шевченкових «Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого» розповів про результати власних наукових досліджень, опублікованих у вітчизняних та закордонних наукових виданнях, стосовно ролі материнської мови в інтелектуальному розвитку дитини. Згідно з дослідженнями, у дітей, які в перші три роки життя постійно чують мову, генетично рідну для їхньої матері, значно вищий рівень IQ. Подібної думки дотримувалися у своїх працях видатний педагог Костянтин Ушинський, мовознавець Олександр Потебня.
Театралізована композиція «Улюбленець муз: ренесансна особистість Тараса Шевченка» студентів-філологів й, зокрема, Артура Мартиросяна у ролі поета, що декламував уривки з щоденників та автобіографічної повісті «Художник», занурила учасників читань у світ особистих переживань Тараса Шевченка. У літературно-музичній композиції «Тарас Шевченко очима шістдесятників» пролунали відгуки на творчість національного генія Івана Драча, Василя Стуса, Леоніда Кисельова, Тараса Мельничука.
Гість заходу – молодий письменник, переможець конкурсу «Коронація слова», колишній студент кафедри української літератури Олег Андрішко поділився творчими амбіціями й зачитав власні поезії.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
