В Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася зустріч студентів факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства з українським письменником, Лауреатом кількох літературних премій, кандидатом філологічних наук, викладачем Прикарпатського університету (м.Івано-Франківськ) Степаном Процюком, якого літературознавці й читачі називають неоднозначним автором, у якого достатньо і прихильників і критиків. Студентам письменника представили завідувач кафедри української літератури Н.П.Олійник та голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників Леся Степовичка.
Літературні опоненти письменника нерідко закидають його творам безсюжетність, відсутність соціальної частини образу персонажів та невдалі жіночі характери. С.Процюк цікавиться психоаналізом і шукає відповіді на головні життєві питання у власній підсвідомості. Монологічно спілкуючись з власним внутрішнім світом, шукають першопричини своїх проблем його герої. З одного боку, письменник прагне гармонії, з іншого, за його словами, абсолютна гармонія зробила б його твори нецікавими. Адже, на думку С.Процюка, головне не знайти, а шукати.
Степан Процюк є автором п’ятнадцяти книг, серед яких збірки поезій («На вістрі двох правд», «Апологетика на світанку», «Завжди і ніколи»), романів («Інфекція», «Шибениця для ніжності», «Тотем», «Жертвопринесення», «Руйнування ляльки»).
Наразі письменник обдумує пропозицію взятися за біографічний роман про Василя Стефаника, котрий стане суб’єктивним поглядом на відомого автора і його творчість.
Із жвавого діалогу з письменником студенти довідалися, що Степан Васильович вважає себе космополітичним громадянином України, метафізику своїх творів – конструктивною, відмежовує себе від літературної «попси», не терпить стереотипів та констатує «присмак медицини» у власних творах. Присутність невротичних героїв у своїх романах та повістях пояснює тим, що читачі у них впізнають свої страхи, комплекси і вірять, що їх можна подолати. Власне, і сам Степан Процюк переконаний, що кожен може вдосконалюватися, справлятися зі своїми неврозами, досягати гармонії. На питання допитливих першокурсниць про кохання, письменник відповів, що проблема в тому, чи вміємо ми любити, чи тільки забираємо. Якщо людина намагається зрозуміти свою душу, вона рано чи пізно знайде своє щастя.
Наприкінці зустрічі філологині отримали можливість придбати безпосередньо з рук письменника книги його творів.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
