Саме така проблематика знаходилася в центрі уваги учасників Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 100-річчя Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
Зокрема, взяти участь у дводенному міжнародному форумі до ошатного Палацу студентів ДНУ з’їхалися освітяни і науковці з восьми країн світу – України, Італії, Канади, Колумбії, Норвегії, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Угорщини. Усього було 165 учасників із 30 закладів вищої освіти, які презентували 178 наукових доповідей.
Найпершим гостей привітав ректор ДНУ, член-кореспондент НАН України Микола Поляков. «Я вдячний дорогим учасникам конференції за те, що вони погодилися розділити з нами радість ювілейних днів, коли Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара святкує 100-річчя від дня свого заснування. За цей час, залишаючись вірним заповітам своїх засновників, наш університет зростав, мужнів й перетворився на потужний науковий центр, який упевнено крокує до майбутнього. Радий бачити у залі як наших молодих колег – магістрів і аспірантів, так і ветеранів – знаних професорів, доцентів. Наприклад, сьогодні своєю присутністю нас вшанував академік-секретар відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський. Я знайомий із Миколою Григоровичем уже протягом 20 років, і добре знаю, що він завжди був з університетом, із рідним філологічним факультетом. Уже скоро я матиму честь вручати йому звання Почесного доктора ДНУ. Тож надзвичайно приємно, що наш класичний університет об’єднує покоління», – відзначив зі сцени Микола Вікторович.
Із побажаннями плідної роботи та високої оцінки академічних досягнень до присутніх звернувся й директор Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування МОН України, член НАП України Андрій Шевцов. Андрій Гаррійович передав академічній спільноті офіційне вітання від Міністерства освіти і науки й особисто міністра Лілії Гриневич і виголосив власну доповідь на тему постнекласичного розуміння ролі класичних університетів.
Крім того, на пленарному засіданні учасники зібрання заслухали роздуми колег про університет як центр формування національно-культурного поступу і загалом про суспільну місію університетської гуманітаристики, а також про вироблення стратегії і тактики сучасного менеджменту університету.
Обговорення інших аспектів вищої школи новітньої епохи, які вимагають глибокого осмислення, згодом продовжилося за шістьма секціями. Там українські освітяни представляли наукові розвідки на теми університету як соціально-історичного феномену світової цивілізації і як опори національного державотворення; досліджували суспільне та особисте в освітньому і науковому просторі університету, його корпоративну культуру університету, а також приділили увагу проблемам вибору моделей розвитку й вироблення трансформаційних стратегій сучасного університету. А колеги з інших держав поділилися реальним досвідом управління найуспішнішими університетами світу. На загал науковці шукали дієві механізми удосконалення організації університетів задля їх ефективної роботи в сучасному інформаційному суспільстві. Спільно виробляли інноваційні рішення – конкретні інструменти, методики і компетенції, які допоможуть вищій школі досягти бажаного сталого майбутнього.
У результаті цих плідних фахових обговорень учасники форуму зійшлися на думці, що перед сучасними університетами постають завдання надання не просто освітніх чи наукових послуг, а створення важливих (соціально-орієнтованих) цінностей задля всебічного творчого розвитку особистостей.
Інформаційно-аналітичне агентство ДНУ ім. О.Гончара www.dnu.dp.ua
