На кафедрі історії України Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара відбулося урочисте вручення дипломів про вищу освіту за другим (магістерським) рівнем. Усього дипломи магістра отримали 38 випускників кафедри. Семеро відмінників навчання – дипломи з відзнакою.
Привітати випускників з успішним завершенням навчання у знаковій для історичного факультету ДНУ іменній аудиторії Д. Яворницького зібралися декан Сергій Світленко, завідувач кафедри Юрій Святець, а також викладачі і куратори, які протягом п’яти з половиною років радо підтримували своїх студентів. Співробітники факультету найперше зичили улюбленим вихованцям зберегти усі позитивні якості, невичерпну енергію та оптимізм, світлі надії і прагнення. «У свою чергу, колектив історичного факультету щодня намагався дати вам ґрунтовну освітню базу – потужні гуманітарні знання, які стануть міцною основою подальшого росту, – звернувся до випускників декан, доктор історичних наук, професор Сергій Світленко. – Пам’ятайте, що ми всі (так само як країна і суспільство в цілому) постійно розвиваємося, а отже, маємо право на нове прочитання як своєї історії, так і своєї професії. Проте, цінуючи надбання сучасності, не забувайте також і про традиції. А вшановуючи факультетські традиції, відчувайте відповідальність перед своїми попередниками. Ми ж, зі свого боку, віримо, що від історичного факультету Дніпровського національного університету у вас залишиться справжнє відчуття рідного дому – альма-матер, куди ви будь-коли зможете прийти за допомогою. А доти зичимо вам чесно працювати – з почуттям гідності і фаховості, керуючись любов’ю і інтересом до власної справи, професійної корпорації та країни. Любіть себе й свою родину та живіть по-справжньому повноцінним і багатобарвним життям!» – по-батьківськи побажав магістрам Сергій Іванович.
Також із випуском сміливців, які мали витримку подолати непростий освітній шлях, привітав завідувач кафедри історії України, доктор історичних наук, професор Юрій Святець. Він подякував студентам за те, що свого часу вони повірили в колектив факультету і знову вступили до магістратури. Кращим із них Юрій Анатолійович запропонував продовжити навчання в аспірантурі. «Ми дуже вдячні, що ці роки ви працювали разом із нами. І щоби сьогодні не було так сумно прощатися, тим із вас, хто бажає залишитися на рідному факультеті, ми пропонуємо перше робоче місце. Зокрема, для вас відкрита одна вакансія у деканаті та дві на кафедрі історії України. Також ви можете вступити до аспірантури і отримати наступний науковий ступінь – доктор філософії. Будемо раді бачити, тим паче, що дипломні роботи декого з вас показали дійсно серйозний потенціал. Зважуйте свої можливості, й усіх, хто мріє зробити власне відкриття в історичній науці, ласкаво просимо в аспірантуру!» – наголосив Юрій Анатолійович.
Та незважаючи на те, чи оберуть випускники продовжувати своє навчання, чи ні, викладачі бажали їм, аби отриманий диплом обов’язково став у нагоді. «Не забувайте, що університетський диплом – це не лише кваліфікація і можливість застосовувати на практиці здобуті компетентності. Це ще й безцінний досвід соціалізації у групах – під час вашого спілкування між собою та зі старшими колегами», – підкреслив завідувач кафедри історії України Юрій Святець. Куратор, професор кафедри історії України, доктор історичних наук Тетяна Литвинова також порадила студентам пам’ятати, що факультет – це маленька модель життя. «Тож нині – на порозі вашого самостійного життя – ми щиро зичимо вам знайти коло людей, які вас розумітимуть. Це додасть натхнення в роботі на все ваше довге життя. А щоби прожити його щасливо, усі життєві перешкоди долайте неодмінно легко, розумно, по-філософськи!» «І хоч як би ви не змінювалися протягом життя ззовні, в душі за будь-яких обставин залишайтеся Людьми!» – наостанок побажав випускникам заступник декана з виховної роботи, доцент кафедри історії України Ігор Шахрайчук.
Розпочинаючи дорогу в доросле життя, випускники-магістри так само роздумували над тим, чого навчилися у стінах рідного факультету. Наприклад, володар диплому з відзнакою Роман Косенко із групи ІІ-17-М-2 пригадує, що навчання в нього завжди було пріоритетним. «Освіта в ДНУ дозволила мені отримати гарні знання. Усі роки я був відмінником, хоча над деякими предметами справді доводилося «посидіти». Зараз я працюю вчителем історії у школі і розумію що мої університетські роки можна назвати ще достатньо легкими! Бо для мене працювати у школі виявилося набагато важче, ніж тут вчитися. За ці п’ять з половиною років я також усвідомив, що університет не варто розглядати виключно як місце для навчання. Підтримка викладачів та однокурсників також безцінна! Тому справжні друзі – от що найголовніше я отримав на рідному факультеті! Наприклад, сьогодні мені особливо хотілося подякувати моєму науковому керівнику, доценту кафедри всесвітньої історії Валерії Лавренко. У нашій дипломній роботі ми разом досліджували тему образу незалежної України в промовах діячів Заходу. Це було цікаве імагологічне дослідження, що продемонструвало як західні політичні, культурні, громадські та спортивні діячі сприймають нашу державу і нас, українців. Крім того, я дуже радий, що свою дипломну роботу захистив саме в ювілейний для університету рік – його 100-річчя. Не кожному курсу випадає така честь. Сподіваюся, багато з нас іще відзначаться не лише цим. Бо повсякчас куди приємніше досягати результатів завдяки особистим зусиллям», – відзначив магістр. Приміром, старанний Роман неодноразово сам був учасником різноманітних наукових заходів. Зокрема, брав участь у міжнародних конкурсах і конференціях у Києві, Ніжині, Чернігові. Найбільшого ж успіху досяг у проекті «Єврошкола» (EU Study Days in Ukraine), де в якості одного з найкращих випускників (до слова, єдиного з нашого міста) побував у Брюсселі.
Учасником освітніх програм Study Tours to Poland та «Студії живої історії» був і одногрупник Романа Вірослав Цюп’як. Ще з дитинства Вірослав захоплювався історією й брав участь в олімпіадах, тож був щасливий потрапити на історичний факультет ДНУ, де отримав професійні знання. «Тут, у Дніпровському національному університеті, я зрозумів, що історія – це щось набагато цікавіше, ніж те що ми зазвичай вивчаємо в школі. В майбутньому я планую продовжити займатися історичною наукою, хоча це і не єдиний мій інтерес. Адже, навчаючись на історичному, я почав вести активну громадську діяльність. Разом із друзями створив молодіжну громадську організацію «Спільнота активної молоді-САМ». Нещодавно з проектом коворкінг-центру ми стали переможцями програми «Бюджет участі», за якою у нашому місті (безкоштовно для нас) був збудований новий простір для спільної роботи. Мене це неабияк надихнуло, і я остаточно вирішив присвятити себе проектному менеджменту та розвитку громадських організацій. Дуже задоволений, що на рідному факультеті мені пощастило сформуватися як особистість, бо тут я знайшов і улюблену науку, і справу життя, і навіть кохання», – зазначив юнак.
Вітаємо магістрів-істориків із блискучим закінченням чергового етапу в житті. Попереду – нові здобутки!
Інформаційно-аналітичне агентство ДНУ ім. О.Гончара www.dnu.dp.ua
