Для студентів спеціальності «Журналістика» нещодавно провели тренінг з медіакомпетентності. Організатори заходу – Український кризовий медіа-центр та Естонський центр Східного партнерства. Тема тренінгу – стандарти професії та відповідальність журналіста в умовах інформаційних загроз.
Ірина Брунова-Калісецька, кандидат психологічних наук, соціальний психолог-конфліктолог провела для наших студентів практикум із подолання стереотипності мислення. Під час нього журналісти вчилися об’єктивно подавати інформацію про етнічні конфлікти. Студентів розділили на групи, кожна з яких мала написати матеріал про конфліктну подію для різних медіа. «Одну й ту саму подію можна сприйняти по-різному, крізь призму власних стереотипів. Журналісти мають свідомо руйнувати стереотипні уявлення про етнічні групи та прагнути подавати інформацію об’єктивно. Небезпека упереджень до представників інших національностей криється у тому, що від словесних образ у зображенні «чужого» відбувається перехід до його фізичного знищення», – прокоментувала Ірина Брунова-Калісецька.
Олександра Цехановська, старший аналітик Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру зробила презентацію про способи, якими російські ЗМІ розпалюють ворожнечу в Україні та світі. Це, зокрема, подання неправдивої інформації та надмірне акцентування другорядних подій, що призводить до викривлення реального стану речей. «До 90% випусків новин на провідних російських каналах присвячено зарубіжним подіям, 30% – подіям в Україні. В їхніх матеріалах життя за кордоном зображене як небезпечне, нездорове, а самі країни такими, що не відбулися. Ця техніка дозволяє відвернути увагу від внутрішніх проблем у країні та підтримувати образ «зовнішнього ворога», проти якого потрібно боротися, а також виправдовує агресивну політику влади. Найвпливовіші російські телеканали прямо або опосередковано підпорядковуються владі, тому підтримують таку політику», – пояснила Олександра Цехановська.
Максим Буткевич, правозахисник, співкоординатор проекту «Без кордонів» розповів про порушення журналістських стандартів використанням мови ворожнечі. Мова ворожнечі – це висловлювання ненависті до особи лише через її належність до певної етнічної, расової, соціальної та інших груп. Такі висловлювання сприяють конфліктам у суспільстві та зростанню рівня злочинності. «Дослідження ролі радіо у заохоченні геноциду в Руанді (Африка) у 1994 році показало, що 10% випадків насильства могло не відбутися без впливу закликів місцевої радіомережі. Вчені дійшли висновку, що ЗМІ можуть безпосередньо підбурювати населення до вчинення насильства», – сказав Максим Буткевич.
Юлія Балій, головний редактор Radio 4/ERR (Естонія) поділилася «європейськими» стандартами професії журналіста. Радіоведуча із двадцятирічним досвідом розповіла про новий підхід у професії: «Конструктивна журналістика вимагає подавання інформації абстраговано від стереотипних уявлень. Її принципи – глибокий аналіз фактів, заснований на критичному мисленні, та орієнтація на пошук рішень проблеми».
«Ви жваві, активні, по-доброму агресивні. Ці якості дуже важливі для журналістської діяльності. Залишайтеся такими, адже перевчати цьому набагато складніше, – сказала на завершення Юлія Балій.
Студентка ІІІ курсу факультету систем та засобів масової комунікації Ольга Баніт
