Підготовка фахівців з соціології в Дніпропетровському національному університеті розпочалася у 1991 році, коли за ініціативою професора В.Городяненка та наказом ректора від 29 квітня була створена кафедра соціології і у вересні того ж року відбувся перший набір студентів за фахом "Соціологія".
Поява соціологічної освіти на Дніпропетровщині була обумовлена об'єктивною суспільною необхідністю. Суттєві зміни в економіці, політиці, соціальній сфері, що відбулися в українському суспільстві, вимагали підготовки високоосвічених фахівців, які б вміли визначати приоритетні проблеми соціального розвитку України та її регіонів; розуміти закономірності функціонування, розвитку і взаємодії соціальних спільнот різного типу, аналізувати та обґрунтовувати рекомендації, спрямовані на вирішення актуальних проблем суспільного життя тощо. Кризовий стан життя людей закономірно обумовив потребу саме у фахівцях в галузі соціологічних знань, тобто знань про суспільство.
Соціологічний аналіз, соціологічне мислення і культура активно впроваджуються сьогодні в українську дійсність, стають значними для представників самих різних професій. "Протиріччя сучасного соціального життя, пошук механізмів регулювання і управління суспільними процесами ставлять серйозні задачі перед всією системою наук про суспільство і соціологією в особливості, - вважає В.Городяненко. - Головна функція соціологічної освіти - сформувати соціальне мислення, розуміння соціальних проблем, джерел їх виникнення і можливих шляхів вирішення.
Соціологічна освіченість, уміння мислити соціально, адекватно сприймати, осмислювати і тлумачити соціальні процеси та явища, потрібні кожній людині. Науковий та практичний потенціал соціологія все частіше знаходить у вивченні і коригуванні суспільних процесів. Тому зараз такий актуальний інтерес до проблем можливостей і задач соціологічного пізнання, стану і стимулів розвитку соціологічної науки в Україні. Теоретичні й емпіричні дослідження складних процесів функціонування і розвитку соціальних систем лежать в основі професійної підготовки майбутніх фахівців в галузі соціології, що здійснюється кафедрою соціології Дніпропетровського національного університету. Тим більше, що емпіричні дослідження є однією з форм вивчення дійсності на початковому етапі пізнавального процесу. А проведення соціологічного дослідження є своєрідним мистецтвом і вимагає від соціолога володіння не тільки специфічними соціологічними знаннями та навичками, а й значного професійного досвіду і повних морально-психологічних якостей". Такою важливою наукою в сучасному суспільстві вважає соціологію доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії соціології Дніпропетровського національного університету, голова Дніпропетровського відділення соціологічної асоціації України, член Правління соціологічної асоціації України Віктор Георгійович Городяненко.
У 1996 році перші студенти отримали дипломи спеціалістів, и зараз кафедрою здійснено вже десять випусків соціологів, підготовлено більше двохсот дипломованих фахівців, в тому числі 27 магістрів і 15 кандидатів наук. Цього року відбудеться перший випуск соціологів заочної форми навчання.
Загострення економічних, соціальних, демографічних та інших проблем, суперечності в становленні нового способу життя, поглиблення процесів диференціації та розшарування населення стали вимагати від соціологів поглиблення професійного інтересу до дослідження процесів та явищ, які притаманні окремим сферам соціального буття українського суспільства, обумовили необхідність розвитку та удосконалювати фахової підготовки соціологів саме у напрямку галузевих соціологічних теорій. Тому в 2001 році на базі кафедри соціології були створені дві кафедри - теорії та історії соціології і кафедра галузевої соціології.
Науковці активно здійснюють не тільки науково-дослідницькі, але й різноманітні навчально-методичні проекти. Підготовлені дніпропетровськими викладачами учбові програми, навчальні посібники, підручники використовуються у вищих навчальних закладах усієї країни. За останні роки видано низку методичних матеріалів із загальнотеоретичної соціології, історії соціологічних теорій і вчень, соціології громадської думки, соціології освіти, соціології праці, соціології молоді, соціального прогнозування, паблік рілейшнз. Зазначимо, що 15 років тому учбово-методичної літератури в України не існувало взагалі.
Дніпропетровські вчені-соціологи активно застосовують поряд з власними українськими традиціями і досвід світової соціології. Вони підгримують наукові та навчально-методичні зв'язки з Київським, Харківським, Одеським, Алтайським університетами, Інститутом соціології НАН України, Інститутом соціології Російської Академії наук, Московським державнім соціальним університетом, факультетом соціології Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова, університетом Ліверпуля (Велика Британія). Спілкування здійснюється перш за все в спільних дослідженнях, які сприяють ознайомленню з наявними методами, парадигмами, навчальними планами та програмами.
На базі кафедр проводяться чисельні наукові семінари з різноманітних питань соціологічної науки та соціальної практики. В середньому щорічно кожен штатний викладач бере участь в роботі 3-4 наукових конференцій різного рівня, в тому числі і міжнародних, плідно представляючи українську соціологію.
З нагоди 15-річчя соціологічної освіти в ДНУ пройшла науково- практична конференція "Соціологічний вимір регіональних проблем", на яку з'їхалися науковці зі всієї України. Відкрив форум ректор ДНУ, професор Микола Вікторович Поляков. Він поздоровив талановитий молодий колектив фахівців з видатною подією в житті університету, підкреслив актуальність теми конференції.
"Ми все більше потребуємо експертної оцінки будь-яких явищ в різних галузях нашого життя, - сказав Микола Вікторович. - Потрібно приймати науково обґрунтовані рішення, спираючись на думку висококваліфікованих фахівців. І тільки тоді це будуть вірні рішення, які слугуватимуть на користь і людині, і суспільству, і державі".
Вчені в своїх доповідях розглядали такі актуальні теми, як "соціальне самопочуття і соціальний захист населення мегаполісу", "місто як простір конструювання та трансформації соціальних практик", "проблеми підприємництва в контексті регіоналізації", "соціальні технології розвитку місцевого самоврядування", "побудова спеціальної соціологічної теорії регіону" та багато інших. В результаті спілкування, обговорюючи проблеми, пов'язані з консолідацією українського суспільства, науковці дійшли висновку, що українське суспільство зараз розколоте, тому вкрай потрібно шукати шляхи об'єднання.
- За результатами президентських і парламентських виборів ми зрозуміли, що суспільство майже розколоте, і наш університет взявся вивчити хоча б первинну інформацію, що стосується цієї проблеми, - зазначив у своїй доповіді на конференції професор В.Городяненко. - Ця проблема дуже складна, тому що відбулася криза самоідентифікації громадян України. Враховуючи те, що Україна регіонально розвивалась нерівномірно, економічна і культурно-мовна системи були різні. Зараз у нашому суспільстві присутні практично дві цивілізації. А якщо говорити про особливості розвитку культури, то зараз наявні три її типи. Тож, говорити про те, що унітарна держава може вирішити проблеми виходу з кризи, не уявляється можливим. Для цього треба шукати нові шляхи, пов'язані з консолідацією суспільства в цілому.
Тож, в сучасних умовах соціологія виступає в якості загальної теорії соціальної інтеграції, формуючи концептуальну базу для реалізації міждисциплінарного підходу до рішення загальних проблем, а також пошуку перспективних стратегій людського співіснування.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
