24 жовтня в Палаці студентів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара відбулося відкриття IV Всеукраїнської наукової конференції «“Неложними устами” про світ і людину у світі», присвяченої 95-річчю від дня народження видатного письменника, випускника нашого університету Павла Загребельного.
Конференція тривала два дні та об’єднала науковців з різних регіонів країни, зокрема з Києва, Бердянська, Запоріжжя, Мелітополя, Одеси, Рівного. На запрошення організаторів – кафедри української літератури факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ та Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України – відгукнулися відомі вчені (М.К. Наєнко, Л.Б. Тарнашинська, С.І Лущій, О.А. Галич, С.О. Філоненко та ін.) і письменники (В.А. Луценко, Леся Степовичка). У засіданнях конференції взяли участь науковці, учителі, студентська університетська молодь, студенти Дніпропетровського коледжу культури і мистецтв.
До учасників і гостей конференції з вітальним словом звернулися ректор ДНУ, член-кореспондент НАНУ Микола Поляков і декан факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства, професор Ірина Попова.
До початку конференції всі, хто завітав на цей урочистий захід, мали змогу ознайомитися з книгами різних років видання самого П.А. Загребельного та літературознавчими працями про нього і його творчість. Цю книжкову виставку підготували співробітники наукової бібліотеки ДНУ.
Тепло був сприйнятий фільм «Далекий, мов зоря, близький, мов промінь сонця», створений за життя Майстра, у якому задокументовано спілкування студентів і викладачів кафедри української літератури з метром української літератури Павлом Архиповичем Загребельним та його дружиною Еллою Михайлівною в їхньому будинку в Конча-Заспі.
Пленарне засідання традиційно завершилося виставою за мотивами творів П. Загребельного. Цього разу увазі публіки представлено постановку «Навіщо людина будує храм» у виконанні студентського театру факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства «Відлуння», керівники якого – доценти кафедри української літератури О. Гонюк і І. Пасько. Спектакль виявився масштабним проектом, як на сили студентського театру, адже в ньому задіяні близько 60 осіб.
Фінальним акордом першого дня конференції стала екскурсія «Літературне Придніпров’я», організована кафедрою української літератури. Учасники конференції дізналися про цікаві факти, пов’язані з життям і творчістю відомих українських письменників – О. Гончара, П. Загребельного, В. Підмогильного, В. Петрова-Домонтовича та ін.) під час їхнього проживання чи тимчасового перебування в нашому місті.
Учасники конференції обговорили чимало питань, пов’язаних з осмисленням та прочитанням творчого спадку П. Загребельного в нових методологічних координатах і нових ракурсах, з огляду на актуальні питання сучасного літературознавства та мовознавства. Оригінальне інтерпретування життєвого й художнього тексту письменника запропонували д-р філол. наук, професор, директор Центру літературної творчості Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка М.К. Наєнко («Три художнії Роксолани: Львівсько-київська, Стамбульська і Загребельна: порівняльний аспект»), аспірант відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України О.О. Черкас («Тарас Шевченко в публіцистичному дискурсі Павла Загребельного: особливості інтерпретації»).
Із зацікавленням сприйнято доповіді про альтернативне потрактування поетологічних особливостей відомих творів майстра: зокрема, варто відзначити виступи д-ра філол. наук, професора кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету С.О. Філоненко («Семеро сміливих: воєнно-пригодницькі романи Павла Загребельного між популярною літературою і соцреалізмом») та д-ра філол. наук, професора кафедри державного управління, документознавства та інформаційної діяльності Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне) О.А. Галича («”Кларнети ніжності” П. Загребельного: шлях від квазібіографії до художньої»).
Мовознавчий аспект творів П. Загребельного репрезентований у доповідях науковців ДНУ д-ра філол. наук, доцента кафедри української мови Н.С. Голікової («Лінгвокогнітивний простір художньої прози П. Загребельного») і канд. філол. наук, доцента кафедри української літератури Т.В. Кедич («Фразеологія романів П. Загребельного “Брухт” та “Юлія, або Запрошення до самовбивства”»).
Традиційно було представлене питання специфіки перекладу творів письменника іноземними мовами. Цьогоріч із доповіддю «Особливості відтворення художнього простору роману “Європа-45” у перекладі з української французькою Жінет Максимович» виступила канд. філол. наук, завідувач кафедри романської філології ДНУ І.С. Кірковська.
Текстуальний і контекстуально-рецептивний виміри творчості П. Загребельного розкрито в доповідях співорганізаторів конференції, науковців Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України. Д-р філол. наук, провідний науковий співробітник Л.Б. Тарнашинська запропонувала результати свого дослідження про органічний і глибинний зв’язок Павла Загребельного з шістдесятниками. Д-р філол. наук, старший науковий співробітник С.І. Лущій ознайомила слухачів із сприйняттям творчості П. Загребельного в діаспорі. Канд. філол. наук, старший науковий співробітник А.Є. Кравченко розкрив питання своєрідності героїчної концепції особистості в романах П. Загребельного.
Науковці кафедри української літератури ДНУ обговорювали питання людини в повоєнному часі в художній свідомості П. Загребельного (Н. І. Заверталюк, д-р філол. наук, професор), своєрідності відтворення чоловічо-жіночої ситуації в романі П. Загребельного «Юлія, або Запрошення до самовбивства» (Н. П. Олійник, канд. філол. наук, завідувач кафедри), постколоніальної репрезентації дихотомії ‘Європа – Київська Русь’ у романі «Євпраксія» П. Загребельного (О. В. Шаф, канд. філол. наук, доцент), особливостей художнього опису в романі П. Загребельного «Диво» (О. В. Гонюк, канд. філол. наук, доцент), текстових стратегій роману П. Загребельного «Євпраксія» (І. В. Кропивко, канд. філол. наук, доцент), своєрідності художнього розкриття образу Сивоока в романі «Диво» П. Загребельного (А. В. Тараненко, канд. філол. наук, доцент) та контекстуального осмислення концепції митця у творчості майстра, який творив на межі сторіч (К.О. Корнілова, канд. філол. наук, доцент).
Ірина Кропивко, доцент кафедри української літератури
