Із рубрики: "Важкими шляхами Другої світової війни"
До лав Червоної армії вступило й чимало студентів ДДУ. Приклад подавали молоді члени профкому університету. Це, зокрема, І. Варивода, К. Дорошкевич, П. Драган, Д. Дубина, І. Земляний, Ліберман, Лоєв, Матвієнко, М. Миронов, А. Сатара, Р. Шиндель, Д. Юдін, Д. Юрко.
Улітку 1941 року Червона армія вела виснажливі й драматичні бої з армією загарбників, яка кількісно переважала нашу. У серпні фронт швидко наближався до Дніпропетровська. Серед захисників міста було немало викладачів, студентів та випускників ДДУ. По-різному склалася їхня життєва доля. Уже перші бої за рідне місто принесли непоправні втрати. У перший день оборони Дніпропетровська загинув кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри теоретичної фізики М.М. Чурсін. Серед мужніх захисників Дніпропетровська, вихованців державного університету, які полягли смертю хоробрих, був випускник філологічного факультету, секретар парторганізації, іменний стипендіат В.З. Бучавер, член профкому П. Драган, молодий викладач історичного факультету Мінський та інші. Можливо (точно не встановлено), обороняючи рідне місто, загинув і випускник фізичного факультету (1937), кандидат фізико-математичних наук (1940) Ю.М. Мерсон.
Серед захисників Дніпропетровська були й профспілкові активісти. Це, зокрема, студент-відмінник 5-го курсу геолого-географічного факультету М.Р. Миронов, який у складі однієї з перших груп добровольців пішов на фронт. Став політпрацівником артилерійського полку 255 стрілецької дивізії. На підступах до Дніпропетровська був тяжко поранений. Мав бойові нагороди. Брав участь у вигнанні нацистів з рідного міста 1943 року. У 1944–1946 роках закінчив ДДУ, працював у партійних органах та органах держбезпеки. Делегат з’їзду КПРС, який розвінчав культ особи Сталіна. Мав чин генерал-майора.
Учасником бойових дій Другої світової був студент хімічного факультету Д.Г. Юрко, призваний в армію з 4-гокурсу й зарахований курсантом Дніпропетровського артилерійського училища. У серпні 1941 року у боях за Дніпропетровськ він був поранений. Молодий офіцер воював у діючій армії до кінця війни, яку закінчив помічником начальника штабу 88 артполку розвідки. Його бойові заслуги на фронтах війни високо оцінила Батьківщина, був нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни I ступеня та медалями. Після війни Д.Г. Юрко працював на посаді доцента кафедри органічної хімії.
Студент хімічного факультету Ф. Булич також став фронтовиком. Він успішно воював в артилерії. За бойові заслуги отримав два ордени Вітчизняної війни, орден Бойового Червоного Прапора. Студент 3-го курсу цього самого факультету М.М. Васвілов 1941 року став добровольцем і пішов на фронт, потрапив до концтабору, звідки втік 1942 року. З 1943 року – знову у діючій армії. Брав участь в Яссько-Кишинівській операції, у боях за Будапешт. Закінчив війну в Австрії.
22 червня 1941 року пішов добровольцем на фронт студент 3-го курсу ДДУ І. Івахнін. На долю 21-річного хлопця випали нелегкі випробування: подвійне поранення на Кіровоградщині, вимушений полон і втеча з нього. У серпні 1943 року – знову в лавах Червоної армії. Пройшов з боями у складі Українських фронтів. Визволяв Варшаву і Берлін, де розписався як переможець на Рейхстазі. Війну закінчував старшиною роти і старшим писарем штабу полку. Нагороджений орденом Слави ІІІ ступеня, орденом Червоної Зірки та трьома медалями. Після демобілізації 1946 року успішно закінчив ДДУ.
У перші дні війни пішов на фронт студент біологічного факультету І.П. Луб’янов. Будучи командиром відділення дивізійної розвідроти, він брав участь у боях на Південно-Західному, III та IV Українських фронтах, Білоруському фронті. Бойові подвиги І.П. Луб’янова відзначені трьома орденами і багатьма медалями.
Ще восени 1939 року до лав Червоної армії було призвано студента-першокурсника фізико-математичного факультету В.І. Моссаковського. Із 1941 року він – учасник бойових дій, пройшов бойовими шляхами І та ІІ Білоруського, І Українського фронтів, брав участь у Брестській, Каунаській, Кенігсберзькій, Берлінській бойових операціях. Має бойові нагороди – орден Червоної Зірки та Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалі «За бойові заслуги», «За взяття Берліна» та інші.
Учасником бойових дій у Другій світовій війні став студент геолого-географічного факультету М.Ф. Носовський, який у грудні 1941 року призваний до лав Червоної армії і пройшов шлях від топографа артилерійського полку до помічника начальника політвідділу дивізії. За військову звитягу нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Червоної Зірки, Богдана Хмельницького й медалями.
Із 1941 до 1944 року брав участь у бойових діях у складі військ Південно-Західного, Західного та Калінінського фронтів студент фізико-математичного факультету К.М. Слєпенчук. Він був двічі поранений на фронті, нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня і медалями.
Після війни капітан резерву К.М. Слєпенчук працював доцентом кафедри математичного аналізу в рідному університеті.
Після 3-го курсу фізико-математичного факультету добровольцем пішов до лав Червоної армії студент Ю.А. Шевляков. Із 1941 до 1943 року він брав активну участь у бойових діях, зазнав тяжкого поранення, нагороджений орденами і медалями. 1945 року вступив до аспірантури ДДУ, захистив спочатку кандидатську, згодом – докторську дисертацію, завідував кафедрою теоретичної механіки, отримав почесне звання заслуженого діяча науки і техніки УРСР.
Із 1942 року у діючій армії був колишній студент філологічного факультету ДДУ В.О. Власенко. У складі 18 армії чорноморець-десантник воював на Малій землі, брав участь у героїчній обороні Новоросійська та Керчі, мав поранення, бойові нагороди.
Сергій Світленко, професор, декан історичного
факультету;
Ігор Шахрайчук, доцент кафедри
історії України;
Віталій Яценко, доцент кафедри
загальної історії та етнополітики
(із книги «Ми пам’ятаємо! Університет звитяжний»)
