8 грудня у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара у дистанційному режимі пройшов круглий стіл, присвячений Міжнародному дню ґрунтів.
У роботі форуму взяли участь ґрунтознавці кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології ДНУ, кафедри загального землеробства та ґрунтознавства, кафедри агрохімії та кафедри екології Дніпровського державного аграрно-економічного університету. Круглий стіл відбувся за ініціативи завідувача кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології ДНУ доцента Вадима Горбаня, який є головою Дніпропетровського відділення громадської організації «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків».
Першу доповідь зробила Ірина Зленко (кафедра екології ДДАЕУ). Вона розповіла про сучасні мікробні препарати та особливості їх застосування, наголосивши, що останніми роками рентабельність цих препаратів значно зросла. Внесення в ґрунти лише мінеральних добрив, як це сьогодні спостерігається практично всюди, зумовлює пригнічення мікробного пулу ґрунтових мікроорганізмів, і тому виникає необхідність вносити мікробні препарати, щоб створити сприятливі умови для розвитку сільськогосподарських рослин та отримання повноцінного врожаю.
Доцент кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології ДНУ Володимир Яковенко розповів про особливості формування структурно-агрегатного стану ґрунтів під природними та штучними лісами в умовах степової зони України. Доповідач наголосив, що сприятливий структурно-агрегатний стан ґрунтів зумовлений дією багатьох факторів, і для управління цим процесом необхідно проводити комплексні дослідження, які нададуть змогу отримати вичерпну інформацію щодо взаємодії факторів структуроутворення.
Доцент кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології ДНУ Олександр Котович своє дослідження присвятив аналізу багаторічної динаміки вологозабезпеченості ґрунтів Дніпропетровської області. Учений підкреслив, що приблизно з 2005 року на всій території області спостерігається зниження рівня ґрунтових вод, що тягне за собою виникнення дефіциту вмісту продуктивної вологи в ґрунтах, особливо влітку. Опади, які випадають, переважно мають дуже стрімкий характер, що зумовлює дуже швидке їх надходження на ґрунтову поверхню і розвиток поверхневого стоку, що супроводжується інтенсивним розвитком ерозійних процесів і не забезпечує поповнення запасів ґрунтової вологи.
Доповідь Олександра Мицика (кафедра загального землеробства та ґрунтознавства ДДАЕУ) стосувалася питання можливості отримувати вологу з повітря. Науковець продемонстрував сучасні можливості та напрацювання, які навіть у пустельних умовах дозволяють отримувати доволі суттєвий об’єм води, придатної навіть для вживання людиною. Доповідач підкреслив важливість постійного моніторингу різниці температур на поверхні ґрунту та на глибині 20–30 см, оскільки це має важливе значення для додаткового надходження конденсаційної вологи в ґрунт, що є особливо актуальним в умовах степової зони України, де волога є основним лімітуючим фактором розвитку рослин, у тому числі сільськогосподарських.
Доповідь Миколи Харитонова була присвячена використанню біочару при вирощуванні енергокультур на рекультивованих землях. Науковець детально зупинився на експериментальному використанні біочару при проведенні рекультиваційних робіт в умовах Західного Донбасу, в тому числі спільно з науковцями кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології при створені лісових насаджень на порушених землях. Доповідач зазначив, що використання біочару допомагає зменшити вплив багатьох негативних факторів середовища на рослини, які зростають на різних варіантах штучних ґрунтів.
Доцент Вадим Горбань доповів про роботу Міжнародного круглого столу, присвяченому Всесвітньому Дню Ґрунту 2020, який відбувався в дистанційному режимі 3 грудня за ініціативи Глобального ґрунтового партнерства, Національної академії аграрних наук України, Асоціації «Українське ґрунтове партнерство» та громадської організації «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків» на базі Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського». Зокрема, у роботі Міжнародного круглого столу взяло участь 96 провідних фахівців у галузі ґрунтознавства, зокрема представники ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН). Гасло цьогорічного відзначення Міжнародного дня ґрунтів – «Захищайте ґрунт живим, захищайте біорізноманіття ґрунту». Під час Міжнародного круглого столу було заслухано 4 доповіді.
Так, виступ Миколи Мірошниченка, заступника директора з наукової роботи ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» стосувався тематики збереження чорноземів на локальному та глобальному рівнях. Учений навів фактичні дані щодо розповсюдження в Україні чорноземних ґрунтів, стисло охарактеризував їхній сучасний стан та ознайомив з наявними проблемами. Доповідач зазначив, що Україна у складі 4-х регіональних центрів (харківський – координатор М. Мірошниченко, дніпровський – координатор В. Горбань, миколаївський – координатор С. Чорний, київський – координатор А. Балаєв) входить до Міжнародної мережі чорних ґрунтів (International Net of Black Soil), у роботі якої бере активну участь. Зокрема, українські ґрунтознавці активно долучилися до створення Глобальної доповіді з питання статусу чорних ґрунтів (Global report on status of Black Soils).
Віталій Волкогон, завідувач відділу сільськогосподарської мікробіології Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НАН України, розповів про біологічний стан ґрунтів України. Зокрема, вчений розповів про значне погіршення біологічного стану ґрунтів країни за останні десятиріччя, в тому числі за рахунок практичної відсутності внесення в ґрунти перегною, який забезпечує стимулювання розвитку ґрунтових мікроорганізмів, що сприятливо відбивається на рості та врожайності сільськогосподарських культур. Доповідач зазначив, що в Україні є корисні практичні розробки щодо створення мікробних ґрунтових препаратів, однак недостатній рівень фінансування створює певні перешкоди для виходу на міжнародний рівень.
Виступ Вадима Солов’я, завідувача відділу ґрунтових ресурсів ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» був присвячений висвітленню особливостей функціонування Українського ґрунтового інформаційного центру. Доповідач повідомив, що протягом нетривалої роботи центру вже вдалося отримати певні узагальнення, які дозволили створити карту запасів органічного вуглецю в ґрунтах України, ґрунтово-екологічну картосхему чорноземних (темнозабарвлених) ґрунтів України, карту солонцюватих та засолених ґрунтів України, карту ступеня засолення ґрунтів на глибині 30–100 см за сумою солей.
У доповіді Валентини Шимель, ученого секретаря ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», було висвітлено інформацію про нові наукові видання про ґрунти. Доповідач презентувала такі видання: колективну монографію «Ґрунтові ресурси України: збалансоване використання, прогноз та управління», навчальний посібник авторів Г.В. Тітенко та В.В. Медведєва «Ґрунт як агрономічний, екологічний та соціальний чинник», монографію авторів Р.С. Трускавецького та Ю.Л. Цапка «Основи управління родючістю ґрунтів», колективну монографію за редакцією Д. Дента та Ю. Дмитрука Soil Science Working for a Living, яка була підготовлена видавництвом Springer та ін.
Учасники круглого столу відзначили необхідність та актуальність проведення заходів такого роду для ознайомлення досягнень сучасного ґрунтознавства, а також для координації та планування наукових досліджень у галузі вивчення ґрунтів.
Завідувач кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології доцент Вадим Горбань
