У Палаці студентів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара відбулася презентація путівника «Найстаріший палац» із серії «Символ міста», створеного за підтримки управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради.
Обговорити наукове значення нового дослідження з регіональної історії у залі Палацу зібралися ідейні творці видання: начальниця управління з питань охорони культурної спадщини ДМР Надія Лиштва; автори книги – начальник відділу Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук Ігор Кочергін й заступник начальника управління-начальник відділу інспекційного контролю, обліку та охорони об'єктів культурної спадщини ДМР Валентин Старостін, а також редактор видавництва «Герда» Михаїл Кислов. Велику фахову аудиторію ДНУ на заході представляли: виконувачка обов’язків ректора, докторка юридичних наук, професорка Ольга Соколенко; проректор з науково-педагогічної роботи, доцент Дмитро Свинаренко; директор Центру гуманітарних проблем освіти та виховання молоді, доктор історичних наук Валентин Іваненко; деканеса факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства, докторка філологічних наук, професорка Ірина Попова, декан історичного факультету, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Сергій Світленко; доктор історичних наук, академік Академії наук вищої школи України, професор Варфоломій Савчук, а також студенти І-ІІІ курсів історичного факультету ДНУ.
Урочисто передаючи примірники книги академічній спільноті Дніпровського національного університету, представниця Дніпровської міської ради Надія Лиштва зазначила, що дослідження й висвітлення історії Палацу студентів як значущої історико-архітектурної пам’ятки нашого міста – одні з пріоритетних завдань місцевої влади. Позаяк Дніпро позиціонує себе як місто, що пишається своєю історією та дбає про її збереження. «Потьомкінський палац увійшов у нашу серію науково-краєзнавчих видань «Символ міста», оскільки історія його побудови символізує історію розбудови самого Дніпра. Бо для нашого міста ця споруда – не просто звичайний будинок культури, а справжня пам’ятка архітектури не лише місцевого, а й загальнонаціонального значення. До речі, розташована будівля у парку ім. Т. Шевченка – також пам’ятці природи національного значення. Окрім того, вона ще й входить до складу Дніпровського національного університету. Виходить, цей Палац тричі національний, а значить, він потребує широкої популяризації на всеукраїнському рівні. Однак ми також знаємо, що будівля закладу потребує й проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Тож, зі свого боку, можу запевнити, що дніпровська міська влада готова допомогти Дніпровському національному університету імені Олеся Гончара у вирішенні цих питань на всіх рівнях», – зауважила Надія Юріївна.
Ідеться про майбутні реставраційні роботи в Палаці студентів, ініційовані керівництвом ДНУ відповідно до програми Президента «Велика реставрація», присвяченої 30-й річниці Незалежності України. Наразі в університеті готуються документи задля залучення бюджетних коштів для проведення реставрації Потьомкінського палацу – унікальної пам’ятки архітектури XVIII століття національного значення.
Відзначимо, що доля Палацу вже понад 100 років нерозривно пов’язана з історією нашого класичного університету, спочатку – Катеринославського, потім Дніпропетровського державного, зараз – Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. На цьому наголосила виконувачка обов’язків ректора Ольга Соколенко. «Саме тут, у Потьомкінському Палаці, в далекому 1918 році проходили перші лекції. Науково-просвітницькій та культурній діяльності університету він активно слугує і нині. На сьогодні Палац студентів ДНУ є дієвим майданчиком для реалізації багатьох актуальних просвітницьких і творчих ініціатив студентської молоді нашої Альма матер. Щороку тут проходять близько 250 різноманітних заходів – урочисті зібрання, виставки та презентації, наукові конференції і семінари, студентські фестивалі та ювілейні концерти творчих колективів – і ще безліч інших наукових й культурно-розважальних акцій загальноуніверситетського, міського, всеукраїнського та міжнародного масштабу. Навіть під час карантину життя у Палаці не припинялося ані на мить – лише за минулий 2020 «коронавірусний» рік тут було проведено близько 90 заходів! І ми усією нашою академічною спільнотою віримо, що й на наступні 100 років Палац так само залишиться студентським. Тим паче, що в нас є на це право, офіційно закріплене у відповідних нормативних актах», – розказала журналістам Ольга Леонідівна.
Власне, представленню книги про віхи історичного розвитку унікальної локації Дніпровського університету передувала кількарічна дослідницька праця двох випускників ДНУ – Ігоря Кочергіна та Валентина Старостіна. Спільно їм вдалося створити оригінальний і цікавий інтелектуальний продукт, який буде помітним внеском у скарбницю краєзнавчих досліджень нашого міста. Адже у своїй роботі науковці насамперед зосередилися на вивченні архітектурного та персоналістичного аспектів історії відомої дніпровської споруди. «Колишній Потьомкінський палац – не просто об’єкт архітектурної та культурної спадщини. Це об’єкт, без якого уявити історію нашого міста взагалі неможливо. Адже з ним пов’язані не тільки значущі історичні події, тут фактично творили історію найбільш відомі особистості нашого міста. Д. Яворницький, а також усі почесні громадяни, зокрема і Олександр Поль, були так чи інакше пов’язані з цим палацом», – пояснив Ігор Кочергін. Спираючись на широку репрезентативну джерельну базу (місцеві дніпровські, а також одеські і навіть московські архіви, матеріали преси, епістолярії та інші наративи), співавторам вдалося створити сучасне краєзнавче науково-популярне видання. Написана у форматі путівника книга містить багато цікавих ілюстрацій та цитат із конкретних архівних джерел, які оповідають історію найстарішої кам’яної будівлі нашого міста. Так, за понад 230 років свого існування «найстаріший символ міста» встиг побувати резиденцією князя Г. Потьомкіна, дворянським домом, краєзнавчим музеєм і навіть санаторієм. Сьогодні ж Палац перетворився на потужний молодіжний культурно-методичний центр – центр духовності, естетичного, національно-патріотичного виховання та організації змістовного дозвілля студентської молоді Дніпра.
.jpg)
Можливість стати вагомим осередком освіти, науки та творчості дніпровської молоді, провідним культурним центром нашого міста Палац студентів отримав саме з моменту офіційної передачі від обкому профспілок на баланс нашого університету. Власне, відколи у 1989 році ДДУ прийняв рішення завершити капітальний ремонт Палацу, що на той час тривав уже сім років, і розпочалася нова яскрава сторінка історії закладу. Саме про ту надскладну місію й величезні спільні організаційні зусилля працівників та випускників університету в непростих соціально-економічних умовах кінця 1980-х – початку 1990-х років, розповів учасникам заходу професор Валентин Іваненко. Отримавши шанс на друге життя, Палац студентів ДНУ сьогодні має багатогранне, по-справжньому «кипуче» повсякдення. Під керівництвом директорки Оксани Рудковської діяльність Палацу, направду, вирує, щоденно наповнюючись подіями, цікавими для сучасників. «На створення нових оригінальних проєктів нас надихає приміщення, – зізнається Оксана Володимирівна. – Відтак, двері нашого Палацу завжди відкриті для відвідувачів. Запрошуємо до спілкування й активного обміну творчими ідеями студентів ДНУ і всіх містян!»
Про Палац студентів як особливий духовний простір, де комфортно перебувати кожному, говорила на зустрічі й деканеса факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Ірина Попова. «Архітектура цієї споруди, що так схожа на політ орла, дуже точно нагадує нам політ самого нашого Палацу до всього найкращого. Адже молодість нашого «найстарішого» й віру в його успішне майбутнє живить невичерпний яскравий студентський запал із цікавих справ і проєктів», – наголосила Ірина Степанівна.
А от із безпосередньою фаховою оцінкою та деякими критичними зауваженнями щодо видання «Символ міста. Найстаріший палац» на презентації виступили колеги авторів-історики ДНУ – декан історичного факультету, професор Сергій Світленко та професор Варфоломій Савчук, який і сам неодноразово досліджував історію Палацу. Упродовж наукової дискусії учасники зійшлися на думці, що дане видання – це ще остання сторінка у видавничій історії Палацу. Життя Палацу студентів ДНУ як знакового інтелектуального й культурного центру нашого міста триває, а отже, варто продовжувати сумісну роботу в напрямі висвітлення не лише його багатого минулого, а й насиченого сьогодення. Аби якомога більше людей – наших земляків та гостей міста – мали уявлення про архітектуру, знакові місця і будівлі Дніпра, які увібрали у себе пам'ять часів.
Зробити це їм допоможе і нинішнє популярне видання-путівник «Символ міста. Найстаріший палац», яке з 2-го березня з’явиться у Туристичному інформаційному центрі, Музеї історії Дніпра та Центральній міській бібліотеці. Звісно, у день презентації частина накладу ексклюзивно була передана до наукової бібліотеки ДНУ. А автори книги із радістю дарували автографи нашим студентам.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
