Голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай, маючи управлінський досвід з реалізації міжнародних проєктів «Морський старт» та «Алькантара Циклон Спейс», переконаний, що Україна може бути рівноправним партнером у високотехнологічних галузях. Тому, очоливши ДКАУ, приїхав на рідний фізико-технічний факультет, щоб ознайомитися з сучасним станом підготовки фахівців для ракетно-космічної та інших галузей, що здатні конкурувати на світовому ринку технологій.
«Освіта – це та стартова позиція, з якої починаються всі фахівці галузі, і без якої не існуватиме сама космічна галузь в Україні, – наголосив Володимир Тафтай. – Протягом останніх місяців відбулося кілька нарад в Кабінеті Міністрів, з докладними доповідями про наші можливості та перспективи в розвитку високотехнологічних проєктів, перед нами була поставлена низка конкретних практичних завдань, до реалізації яких ми з вами й долучатимемося. Моїм викладачем, куратором, завідувачем кафедри був Валентин Павлович Малайчук, учений, наукові ідеї якого ми змогли зрозуміти й оцінити років через 10 після закінчення фізтеху. Олександр Миколайович Петренко, на момент мого випуску вже був завідувачем кафедри радіоелектронної автоматики, сприяв тому, щоб я захищав дипломний проєкт англійською мовою, що в 1997 році було поодинокою практикою. Тож я добре знаю потенціал Дніпровського національного університету й рідного факультету, щоб покладатися на його фахівців у виконанні першочергових завдань».
До зустрічі з головою ДКАУ були запрошені заступник голови облдержадміністрації Сергій Карпенко, проректор з наукової роботи ДНУ імені Олеся Гончара професор Сергій Оковитий, декан фізико-технічного факультету професор Сергій Давидов, генеральний директор НЦАОМ імені О. М. Макарова доцент Олексій Кулик, завідувачі кафедр та провідні науковці фізтеху. Гостям продемонстрували сучасні лабораторії факультету й проєкти, над якими працюють студенти. Зокрема комп’ютерні класи із ліцензованим програмним забезпеченням для проєктування, лабораторію із п’ятьма принтерами для 3D-друку, виготовлення штатних конструкцій для «Студентської ракети».
«Сьогодні неможливо готувати вузькопрофільних фахівців для ракетно-космічної галузі, це має бути широкий кластер, що охоплює і проєктування, і розробку двигунів, і новітні технології, і паливо. Саме це й здійснює наш університет, – наголосив проректор Сергій Оковитий. – На базі ДНУ було створено центр колективного користування науковим обладнанням "Інноваційні технології в ракетно-космічній галузі", для якого придбане сучасне устаткування вартістю 2,6 млн грн».
«У реалізації інноваційних проєктів є таке поняття як екосистема. На нашу думку, в Дніпрі вже збудована подібна екосистема в галузі ракетобудування, – вважає генеральний директор НЦАОМ Олексій Кулик. – Є Дніпровський національний університет і фізтех, є державні підприємства ракетно-космічної галузі.Ми ведемо потужну профорієнтаційну роботу із школярами в НЦАОМ імені О. М. Макарова. Також маємо активну співпрацю із приватними партнерами – саме Інжинірингова школа Noosphere ініціювала і фінансово забезпечує реалізацію проєкту «Студентська ракета» на базі ДНУ: йдеться про мотивацію студентів, менторський супровід, створення умов для командної роботи, виробничі витрати. Ми вже маємо певні досягнення, здійснено кілька успішних запусків, а ставимо собі за мету вийти до 2025 року на запуск суборбітальної ракети на 100 км. Не кожна країна, навіть з тих, що мають аерокосмічні технології, можуть запускати такі ракети на висоту до 40 км. Тобто ви бачите замкнену екосистему», – зазначив Олексій Кулик.
«Тут зосереджена така кількість наочних зразків РКТ, що можна не тільки вчити студентів, а й викладати новітні курси для фахівців галузі у відповідності до світового тренду «освіта впродовж життя», що у нас традиційно називалося перепідготовкою і підвищенням кваліфікації, – додає завідувач кафедри технології виробництва літальних апаратів професор Анатолій Санін, – Наприклад, 186 співробітників ВО «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» за угодою між нашими установами прослухали курси із сучасних технологій 3D-моделювання, методів кінцевих елементів, автоматизованої побудови технологічних процесів у сучасних програмних продуктах. Йдеться про навчання головних спеціалістів, технологів. І надавати подібні освітні послуги ми можемо не тільки українським фахівцям різних підприємств. Маємо подібний досвід із Бразилією в рамках програми “Алькантара Циклон Спейс”».
За підсумками зустрічі науковців нашого університету запросили до участі в створенні Мережевого науково-навчального центру з підготовки фахівців аерокосмічного напряму.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
