У Палаці студентів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара пройшов вечір пам'яті випускників кафедри політології, які загинули під час російсько-української війни. Меморіальний захід приурочений до 32-річчя заснування кафедри.
Річницю заснування рідної кафедри політологи ДНУ незмінно відзначають проведенням Дня політолога. Ця традиція політологічної освіти Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара триває з 1995 року й об’єднує для неформального спілкування студентів, викладачів та випускників минулих років. На жаль, у 2023 році ця зустріч видалася сумною, адже жахлива війна забрала життя значної кількості колишніх студентів-випускників Alma mater. Усі вони були сумлінними студентами, які виявляли професійні успіхи і прагнули потужно реалізувати себе у мирному житті. Перспективні фахівці, вони мали всі шанси активно розвивати політологічну науку як основу для взаємодопомоги та єднання в Україні. Але не судилося… Із початком війни у 2014 році щирий громадянський порив – бажання і обов’язок захищати Батьківщину привели їх на передову… на вістря боротьби із ворогом. Завзяті в навчанні, вони були завзятими й у бою, швидко просувалися по службі… На превеликий жаль, боронячи рідну державу, наближаючи Перемогу над ворогом, вони втратили своє дорогоцінне життя. Серед наших Героїв-Захисників: Павло Левчук, Сергій Петров, Артем Климов, Владислав Скворцов, Ігор Матухно, Андрій Ніколайчук, Андрій Слобченко, Єгор Головчанський та Олександр Шаволін.
Вшанувати їхню пам'ять і подякувати за подвиг, 12 травня у Палаці студентів на меморіальну зустріч зібралися друзі та рідні, колеги-політологи, викладачі і нинішні студенти кафедри політології факультету суспільних наук і міжнародних відносин ДНУ.
– Це були мислячі люди, еліта нації, яка залишила по собі добру пам'ять, – говорить завідувач кафедри політології ДНУ Олексій Третяк. – Вони не лише старанно вивчали політичні науки, а й вели активне громадське життя. Мріяли про щасливе майбутнє України – й віддали життя за неї. За свободу і розвиток своєї країни, за розвиток рідного університету та фаху політології. Хлопці віддали своє життя за мир, і мир неодмінно настане. Свою мирну і вільну Україну вони хотіли бачити саме такою – заможною, політично спроможною, демократичною й соціально справедливою державою, як це й записано у нашій Конституції.
Ось і День політолога на кафедрі політології Дніпровського національного університету – це мирне свято. Це свято про цінності, дух та ідентичність, які цілком поділяли і, зрештою, піднесли на найвищий рівень наші вихованці. Адже, як виявилося, саме наша кафедра політології підготувала та випустила чимало надзвичайно гарних і вправних воїнів… Багато з них зараз служать у Збройних Силах України, але є і ті, що вже пішли від нас. Згадати їх якраз у День політолога (якому вони так раділи!) є нашим святим обов’язком. Бо ми є свідками їхнього героїзму. Саме нашим полеглим випускникам ми завдячуємо тим, що можемо отак сьогодні зібратися і пригадати, якими вони були. Пам'ять про них нам дуже дорога. Це з ними ми сьогодні співвідносимо наше життя і їм присвячуємо наші досягнення. Вони – той імпульс, який дає нам наснагу для руху вперед. Вони – у наших думках і серцях. Будемо варті їхньої пам’яті! – наголошує Олексій Анатолійович.
Викладачі та однокурсники з великою теплотою згадують хлопців. Бадьорі, усміхнені, дружні – усі вони були світлими і позитивними людьми. А ще колишніх студентів-політологів ДНУ, говорять, відзначало нестримне прагнення до самовдосконалення.
– Паша Левчук – був найкращим із нашого випуску. Він першим захистив кандидатську дисертацію і так само одним із перших пішов воювати до армії – 10 березня 2014 року, – розповідає кращий друг Павла, випускник кафедри політології ДНУ 2012 року, Олексій Пастернак. Олексій наразі служить в одній із бригад ЗСУ і заради пам’ятного вечора на пошану друга отримав від командування відпустку на один день. – Спочатку ми служили в одній частині, в одному батальйоні, та потім потрапили у різні взводи – і наші шляхи розійшлися. Однак ми підтримували зв’язок. Пам’ятаю, я ніс чергування і подзвонив Павлові буквально за дві години до вильоту, довго говорили. А вже на ранок я дізнався про його загибель у тому літаку… Паша був гідною людиною і достойним прикладом для нащадків. Ми разом брали участь у громадському житті Дніпра. Спільно із колом інших наших друзів тоді, в 2014-му, були учасниками патріотичних мітингів, активно боролися з проросійськими силами, зокрема, боронили від сепаратистів будівлю облдержадміністрації, пізніше брали участь у поваленні пам’ятника Леніну, – пригадує Олексій. Нагадаємо, Павло Левчук у 2013 році закінчив аспірантуру ДНУ, працював асистентом на кафедрі політології. У березні 2014-го був призваний як доброволець за частковою мобілізацією Жовтневим районним військовим комісаріатом м. Дніпро та зарахований до складу першої роти першого батальйону 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ Сухопутних військ на посаду стрільця-зенітника. Брав участь в антитерористичній операції (АТО/ООС) на Сході України. 5 червня 2014 року, під час кількаденної відпустки, успішно захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата політичних наук за темою: «Коаліція зростання як суб’єкт владних відносин в міських політичних режимах» (науковий керівник – доктор політичних наук, професор Олексій Третяк). Наступного дня повернувся у військову частину. А в ніч із 13 на 14 червня 2014 року трагічно загинув на борту літака Іл-76, збитому проросійськими терористами над Луганським аеропортом.
Одним із тих, у кого так само відібрала життя російська навала, був випускник кафедри політології ДНУ Сергій Петров. Сергій Петров – «кіборг», який героїчно загинув, обороняючи Донецький аеропорт. Указом Президента посмертно нагороджений орденом за мужність ІІІ ступеня, вшанований меморіальною дошкою. Чудовою людиною і гарним товаришем пам’ятає Сергія його однокурсник – кандидат політичних наук, доцент Університету імені Альфреда Нобеля Руслан Ключник.
– Сергій завжди був чесним і відкритим товаришем, на якого можна було покластися. Він не боявся говорити те, що думає. Дуже цікавився воєнною історією. Ми навіть із ним дещо сперечалися стосовно військової тактики. Але він у цьому був спец, тому я зовсім не здивувався, коли Сергій пішов в АТО/ООС. На жаль, він трагічно загинув у січні 2015 року в Донецькому аеропорту. Проте для нас Герої ніколи не вмирають. І не вмирають вони саме тому, що ми про них пам’ятаємо. Так само як ми й наступні покоління українців повинні пам’ятати, якою важкою ціною завжди даються Перемога і мир.
Мирного неба й скорої української Перемоги, зокрема, побажала присутнім на вечорі пам’яті Арина – донька ще одного загиблого випускника кафедри політології ДНУ Андрія Ніколайчука. Її батько із 2014 року захищав Батьківщину в АТО/ООС. Служив офіцером управління в дніпровській 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр», звільняв Охтирку, тримав оборону Барвінково. Загинув під час виконання бойового завдання.
Серед запрошених гостей меморіального заходу також була Аліна – дружина військовослужбовця-захисника Маріуполя. Її чоловік наразі знаходиться у полоні. Перед аудиторією Аліна зачитала власні поезії, присвячені коханому. Натхненими авторськими творами на тему війни поділився з присутніми й молодий дніпровський поет Антон. Надалі творчу частину програми вечора продовжили талановиті виконавці – вокаліст Олег і гітарист Володимир.
Традицію вшанування пам’яті загиблих випускників кафедра політології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара обов’язково берегтиме і передасть майбутнім поколінням політологів.
Вічна пам'ять і слава нашим Героям!
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
