На факультеті української й іноземної філології та мистецтвознавства Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара пройшли традиційні читання, присвячені пам’яті класика сучасної української літератури Павла Загребельного. Цього року студенти, аспіранти і викладачі факультету акцентували увагу на визначенні місця і ролі жінки в літературній спадщині Павла Загребельного. Сам же Майстер говорив з цього приводу: «Жінка – сучасна вічність».
У вітальному слові проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді, професор В. В. Іваненко зазначив, що вагомим здобутком ДНУ останнього десятиліття є фокусування уваги на відродженні і утвердженні історичної пам’яті – витоках університету, його корінні, людях, наукових школах…: «Вважаю, що без цього неможливий прогрес будь-якого національного вищого навчального закладу. Встановлення меморіальної Стелли біля головного корпусу ДНУ, підготовка ювілейних видань до 90-річчя ДНУ, відкриття іменних аудиторій – це радикальні кроки університету у цьому напрямку. І сьогоднішні читання є не менш важливою формою збереження історичної пам’яті».
Про те, що творчість та особистість завжди несподіваного письменника Павла Загребельного потрібно відкривати багато років, говорила декан факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства, професор І.С.Попова: «Сьогодні ми стали свідками прекрасної розповіді, ще однієї перегорнутої сторінки про творчість Павла Загребельного. У день свого 80-ліття Павло Архипович сказав, що всі його твори написані чесно. І на таких зустрічах ми повинні відштовхуватися від цього».
У літературно-музичному полілозі «Чотири долі сплелися в одне життя…» за творами та публіцистичними матеріалами Павла Загребельного творчою групою факультету було відтворено своєрідність авторського бачення жінки на тлі історичної епохи. В уривках-характеристиках Роксолани, Євпраксії, колеги Ледви, Клеопатри Січкар чотири жінки виступають як віддзеркалення одна одної крізь відстані століть.
Доповідачі Катерина Котенко та Юлія Скрипник на матеріалі прози кінця ХХ століття та історичних романів П.Загребельного продемонстрували, що жінка у творах письменника возведена майже до сакрального символу, вона багатогранна й незалежна, сильна духом і сповнена усвідомлення своєї самості. Водночас сама суть жінки не змінюється. Вона залишається жінкою за будь-яких обставин: щаслива або обездолена, щедра, щира, цинічна, зухвала. Якою б не виглядала героїня у романах Павла Загребельного, вона викликає у читача співчуття і співпереживання, навіть якщо заслуговує на критику.
Учасники літературних читань мали можливість переглянути в іменній аудиторії книжкову виставку творів Павла Загребельного, різноманітні фотоматеріали та критичні нариси.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
