16 лютого у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відбувся літературно-мистецький захід, присвячений вшануванню 10-ї річниці супротиву і боротьби України з російською збройною агресією. У Палаці студентів ДНУ урочисто була презентована книга «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 років».
Презентація видання проходила при підтримці Дніпропетровської обласної організації Спілки письменників України за участі представників Дніпропетровської обласної ради. Нове видання дніпровській аудиторії презентувала заступниця голови правління Благодійного фонду «Спадок Гетьманщини» Аліна Іващенко з міста Конотоп (Сумська область).
Літературна імпреза відбувалася в унікальній залі Палацу студентів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара – Галереї Гетьманів України. Ознайомлюючи гостей із Гетьманською залою, 25-річчя якої відзначатимемо цього року, ректор університету професор Сергій Оковитий відзначив:
– Ця галерея – одна із наших численних справ, які робляться в ДНУ для збереження, осмислення, примноження і популяризації нашої історико-культурної спадщини. Й така робота сьогодні актуальна для нас як ніколи, адже саме 10 років тому, в лютому 2014 року, вперше були зафіксовані перетини державного кордону України збройними силами рф через Керченську протоку – так розпочалася сучасна російсько-українська війна. Імперіалістична, загарбницька війна, спрямована не лише на захоплення території, а й на знищення української державності, нашої національної ідентичності. На жаль, боротьба з російським агресором відібрала життя багатьох співвітчизників. Тож нині в університеті ми розпочинаємо роботу зі створення меморіальної локації на честь полеглих студентів, викладачів, співробітників, випускників, що віддали життя за нашу свободу в цій новітній російсько-українській війні. До Галереї пошани і памʼяті ДНУ вже зібрані матеріали про 27 наших Героїв, пам'ять про яких обов’язково має жити, – наголосив Сергій Іванович.
Про важливість проведення заходів зі збереження історичної пам’яті та охорони культурної спадщини у часи, коли агресор намагається знищити нашу націю фізично і духовно, говорили на презентації й численні запрошені гості. Зокрема, випускник ДНУ – відомий письменник і журналіст, голова ДОО Спілки письменників України, головний редактор літературно-мистецького журналу «Бористен» Фідель Сухоніс.
– Очевидно, що в таку відповідальну пору, коли ми переживаємо ці гіркі часи, презентація книги, що повертає нас до історичної правди народу, дуже важлива. А отже, цей захід, до якого сьогодні долучилися представники державної влади, громадських організацій та освітніх установ, буде також нашою маленькою цеглиною у відбудові новітньої України. Тому що побудова по-справжньому нового якісного життя стає можливою тільки при поєднанні усіх спільних чинників нашого народу. Відтак, сьогодні побажаємо спільних зусиль нашої влади та громадянського суспільства, спрямованих на єдину і найважливішу мету – Перемогу України, – підкреслив у промові Фідель Анатолійович.
Так, і презентована в Дніпрі книга «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 років»…» побачила світ завдяки великій команді однодумців, що об’єдналися заради спільної мети. Ідейним натхненником цього амбітного видання виступив засновник конотопського БФ «Спадок Гетьманщини» Євген Сур, згодом до проєкту долучився постійний партнер фонду – Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Видана наприкінці 2023 року книга входить у двотомну серію архівних матеріалів, які містять близько 500 документів із Генерального опису, що стосуються козацької старшини та духовенства Конотопа XVII ст. По суті, це – одне із базових джерел інформації про рівень матеріального розвитку тогочасної української еліти.
– Багато конотопців зможуть знайти тут своїх предків чи предків своїх друзів або сусідів, довідатися, яким майном вони володіли, які уряди займали, які привілеї від яких правителів отримували. Це ще раз доводить, що Конотоп – це не прикордоння з росією, не окраїна, а, навпаки – частина «хартленду» – території, де сформувалася українська державність, де була збережена спадкоємність української еліти, – зазначила у своїй розповіді Аліна Іващенко, заступниця голови правління БФ «Спадок Гетьманщини». Ставши першопрохідниками у виданні архівних матеріалів на такому рівні, ініціатори проєкту наголошують: через такі видання приходить розуміння своєї ідентичності, свого роду, прав на землю, на якій ми живемо.
– Маємо чітко пам’ятати своє коріння й виконувати заповіт пращурів: жити так, щоб ми самі й увесь світ ніколи не забували, що нащадки конотопських козаків – це представники козацької еліти, з яких складалися сотні, полки, міста і містечки. З нас складається вся Україна! – наголосила пані Аліна, підводячи до головної ідеї видання книги – усвідомлення спадкоємності української нації.
Відзначаючи значення нового видання для наукового світу України, в.о. декана історичного факультету ДНУ, завідувач кафедри всесвітньої історії ДНУ доктор історичних наук, доцент Дмитро Архірейський сказав:
– Після ознайомлення з цим виданням нас, професійних істориків, найперше, переповнюють гордощі за те, що така історія у нас була; за те, що ми її пам’ятаємо, а також спроможні інтерпретувати. Безумовно, такі видання полегшують життя історикам-науковцям, студентам чи просто зацікавленим особам, дозволяючи значно зекономити час на відвідування архівів та пошук необхідних матеріалів. Тому чим більше буде таких пізнавальних видань, тим професійнішими та повноціннішими будуть освіта та наука України, – подякував Дмитро Володимирович за замисел книги.
Також наукову цінність книги «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 років» як матеріального об’єкту книжкової спадщини України окреслила у своїй промові директорка наукової бібліотеки ДНУ кандидатка історичних наук Людмила Лучка:
– Поява такого ґрунтовного видання у нашій науковій бібліотеці, особливо в період війни, – це подвійна радість і велика шана тим людям, завдяки щоденній кропіткій праці яких це стало можливим. Це значне за обсягом, красиве за зовнішнім та внутрішнім оформленням та цінне за своїм наповненням видання являє собою гідний документальний ресурс зі зручним і детальним пошуковим апаратом, який обов’язково використовуватиметься студентами та аспірантами нашого університету для написання якісних наукових робіт.
Більше про наукове опрацювання теми Гетьманщини на території дніпровського регіону та безпосередньо у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара із гостями з Сумщини поділилася завідувачка кафедри історії України кандидатка історичних наук, доцентка Ольга Посунько.
– У Дніпрі наразі є низка науковців, що спеціалізуються на вивченні спадку Гетьманщини, адже наш регіон не чужий до її впливів – і в часі, і територіально. Зокрема, варто згадати професорку Ганну Кирилівну Швидько, чия докторська дисертація присвячувалася дослідженню джерел з історії міст Лівобережної України періоду Гетьманщини, та її учнів Богдана Галя, Тетяни Литвинової тощо. Окрім того, тема Гетьманщини викладається на факультеті за навчальною програмою, також для наших студентів існують спецкурси, – розказала Ольга Миколаївна.
Надалі презентація видання продовжилася фаховими доповідями про спадок Гетьманської України та суспільно-історичне значення Конотопу. Із тематичними матеріалами перед дніпровцями, зокрема, виступили: історик і тележурналіст Ростислав Мартинюк (м. Київ) та волонтерка й викладачка КФК Сумського державного університету (м. Конотоп) Тетяна Радько. Пан Ростислав поділився своїми науковими розвідками на тему Гетьманщини та сучасного адміністративного дизайну України, а пані Тетяна ознайомила аудиторію зі славетними представниками української творчої інтелігенції, митцями, долі яких нерозривно пов’язані з історією Конотопу, а також розповіла про героїчний захист півночі України 24 лютого 2022 року.
Про те, що повномасштабна війна підвищила інтерес до місцевої історико-культурної спадщини, говорили на заході й представниці Дніпропетровської обласної ради – начальниця управління з питань культури та спорту Лілія Гиренко та голова постійної комісії з питань культури і духовності Наталія Лисенко. У стінах Alma mater випускниця ДНУ Лілія Гиренко, зокрема, розказала присутнім про два об’єкти нематеріальної культурної спадщини людства на території Дніпропетровської області, пов’язані з козацькою добою: всесвітньо відомий петриківський розпис та традиційні козацькі пісні Дніпропетровщини.
– Саме ці традиційні козацькі пісні були визнані Міжурядовим комітетом з охорони нематеріальної культурної спадщини ООН (ЮНЕСКО) як такі, що потребують термінової охорони. Саме через те, що їх виконання потребує специфічних умінь, яким потрібно додатково навчатися. Коли ж ми поставили собі за амбітну мету внесення цих козацьких пісень краю до охоронного списку ЮНЕСКО, ми спиралися на дослідження фольклорної лабораторії, що тоді працювала в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара, а також виїжджали з університетськими дослідниками-фольклористами у спеціальні експедиції у різні територіальні громади області на збирання матеріалу, – розповіла Лілія Анатоліївна.
Відтак, своєрідним подарунком гостям із Конотопу від дніпрян став неперевершений виступ ансамблю «Криниця» (м.Підгородне), визнаного ЮНЕСКО колективом, що зберігає традиційні козацькі пісні Дніпропетровщини. Разом зі своїм дитячим колективом-супутником «Криниченька» всесвітньо відомий фольклорно-етнографічний гурт виконав козацькі пісні «Віє вітер», «Стоїть козак на чорній кручі», «А ще сонце не заходило».
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
